Нові ліки – новий спосіб боротьби з кишковою інфекцією у Німеччині

Смертельно небезпечна ентерогеморагічна кишкова паличка спричиняє не тільки шлунковий розлад. У найскладніших випадках вона «спантеличує» імунну систему хворого, змушуючи захисні клітини атакувати стінки кровоносних судин, що призводить до запального процесу. Тромбоцити збираються в уражених місцях і блокують судини, від чого виникає ниркова недостатність.

У таких випадках поки що рятує тільки переливання плазми крові. У підсумку пацієнти найчастіше видужують, але не всі й не завжди. Тому різні німецькі клініки – зокрема в Ганновері, Гамбурзі та Кілі – вперше спробували новий препарат проти інфекції.

Перевірка боєм

Експеримент почала ще наприкінці травня Вища медична школа Ганновера. Однак дозволять препарат до використання тільки після всебічних досліджень, каже професор Герман Галлер, директор клініки, що спеціалізується на судинних і ниркових захворюваннях: «Спершу мусимо безперечно довести, що йдеться не про чергову панацею, а про реальний другий шанс для хворого. Важливий успішний досвід використання ліків. У своєму підході ми спираємося на дані інших досліджень, які ми вже проводили з цими ж антитілами у випадках інших хвороб – хоч і на меншій кількості пацієнтів».

Протягом трьох днів хворим переливають плазму, у цьому процесі з організму виводяться токсини. Якщо стан залишається важким, одночасно вводять новий медикамент, розроблений на основі антитіл. Новини поки що добрі: більшості хворих стає краще вже на другий день. Доктор Ян Кільштайн з Вищої медичної школи Ганновера пояснює: «Ці ліки – не антибіотики. Вони не мають нічого спільного з самою бактерією, як і з токсинами, які вона виробляє. Але пізніше вони починають із ними боротися, намагаючись перервати перебіг запалення».

Коктейль проти E. сoli: антитіла, вакцини та антибіотики

Новий препарат фактично зупиняє імунну систему пацієнта, щоб вивести з-під її атаки клітини судин, надто в нирках. Але при цьому всі бактерії E. сoli та їхні токсини залишаються в організмі. Нові ліки не усувають причину захворювання. Однак вони можуть захистити судини і нирки недужого. Адже симптоми запалення відчутно послаблюються. «Ми впевнені, що одноразового введення антитіл не досить, – каже доктор Кільштайн. – Але надзвичайно важко вирішити, як довго слід лікувати пацієнта, і ми з колегами нині це обговорюємо. По суті, ми почали терапію, але ще не знаємо на сто відсотків, як довго слід її проводити».

Позаяк таке лікування штучно ослаблює імунітет, пацієнтам починають загрожувати різноманітні інфекції на кшталт менінгіту. Отож, хворих вакцинують ще й проти них, додатково даючи антибіотики. Професор Ларс Папе, провідний лікар-консультант відділення педіатричної нефрології у клініці Вищої медичної школи Ганновера, лікує таким чином двох хворих дітей. За його словами, в обох випадках у дитини із хворобою серця покращувалася серцева функція. Втім, їхній стан донині важкий, а пацієнтці, що мала тяжкий напад, мусили робити штучну вентиляцію легенів.

Якщо протягом тижня стан хворого не поліпшується, план терапії передбачає подальші ін’єкції. Професор Рольф Шталь із Університетської клініки Еппендорф у Гамбурзі має успішні здобутки в застосуванні антитіл проти E. сoli. Тим не менше, він також наголошує, що потрібен час: «Лише за кілька тижнів ми знатимемо, чи успішна ця терапія. Нині зарано звітувати про результати. Тут ми маємо справу з системною проблемою. Хвороба вражає кровотворну систему, центральну нервову систему, нирки, почасти й інші органи. Попередньо оцінити ефективність нашого лікування я не вважаю за можливе».

Небезпечна інфекція – досі невідомий мутант?

Університетська клініка Еппендорф тісно співпрацює з Вищою медичною школою Ганновера. Щодня фахівці проводять телефонні та відеоконференції, до яких запрошують також експертів із Німецького товариства нефрології. Так, професор Хельґе Карх, директор Інституту гігієни Мюнстерського університету, розробила систему швидкісного аналізу.

«Я розглядаю це як справжній прорив. Минув уже тиждень, відколи ми отримали перші проби від пацієнтів. Протягом цього часу нам пощастило ідентифікувати патогенного збудника, точно його схарактеризувати та розробити методи швидкісного аналізу».

Тепер лише впродовж кількох годин лікарі можуть визначати, чи пацієнта вражено саме небезпечним варіантом бактерії. Нещодавно професор Карх також представив результати генетичного аналізу штаму E. Coli, відповідального за нинішній спалах. Як виглядає, два штами бактерії обмінялися своїми генами, що спричинило появу нового гібрида.

Це збільшило шкідливий ефект, водночас зробивши бактерію стійкою до антибіотиків. Тим часом гамбурзька клініка також оприлюднила результати власного, спільного з китайськими вченими аналізу. Розповідає доктор Хольґер Роде: «Ми визначили, що, фактично, йдеться про новий, досі неописаний вид цього патогенного збудника, з чого ми можемо зробити багато важливих практичних висновків».

Хоч нові знання про небезпечну бактерію і не рятують життя безпосередньо, та науковці тепер знають генотип збудника хвороби і можуть шукати нові шляхи перемоги над ним.

Автор: Міхаель Енґель / Роман Горбик

Редактор: Наталя Неділько