1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

НОЙЕ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНГ: Твердження про доленосність виборів в Україні схоже на перебільшення

Огляд преси підготував Володимир Медяний24 жовтня 2004 р.
https://p.dw.com/p/AM0u

Німецькомовна преса продовжує коментувати ситуацію навколо президентських виборів в Україні. Західні оглядачі часто називають голосування, яке відбудеться в неділю, доленосним для цієї колишньої радянської республіки. Швейцарська газета НОЙЕ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНГ у зв”язку з цим пише:

Обидва кандидати, які користуються найбільшою популярністю, справді відстоюють зовсім різні концепції. Віктор Ющенко (...) є прихильником орієнтованого на Захід курсу послідовних економічних реформ. (...) Його суперник Віктор Янукович, чинний прем”єр-міністр, є фаворитом президента Кучми, термін повноважень якого закінчується, а також союзних з ним кланів у сильно русифікованих південносхідних регіонах країни. (...) І все ж таки твердження про доленосність і навіть непоправність наслідків цих президентських виборів схоже на перебільшення. Рішення, які мали справді визначальний характер для України, вже ухвалені. Більше ніхто не ставить під сумнів державність цієї країни, яка впродовж століть перебувала переважно під російським, а часом і під польским пануванням. І це не є чимось само собою зрозумілим. Коли 1991-го року Україна оголосила свою незалежність, багато хто в Росії не хотів з цим миритися. (...) Також у самій Україні чимало громадян спочатку не вірили в мрію про державну незалежність, -

нагадує газета НОЙЕ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНГ. Далі видання аналізує:

За тринадцять років, що минули від часу проголошення незалежності та після відмови від комуністичної однопартійної системи, розвиток української демократії, звичайно, не можна назвати зразковим. Більшість засобів масової інформації тією чи іншою мірою залежні від авторитарної президентської камарильї та від пов”язаних з нею місцевих кланів. І все ж таки в Україні ведеться жорстка та напружена виборча боротьба, результати якої надзвичайно важко передбачити. У порівнянні з таким змаганням референдум у Білорусі з підтасованими результатами та переобрання Путіна, який, практично, не мав жодного конкурента, схожі на справжні трагедії. Водночас не можна випускати з поля зору той факт, що й під час президентської кампанії в Україні не все відбувається гладко, -

читаємо в НОЙЕ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНГ. Підсумовуючи, газета зазначає:

Але значно більше політичне значення має та обставина, що український президент Кучма відмовився від свого обрання на третій термін. Те, що Кучма все ж таки наважився відступити від влади, свідчить про наявність певної поваги до сили опозиції, а, можливо, також і до критичного ставлення Заходу. Натомість його білоруський колега Лукашенко без жодних докорів сумління за допомогою сумнівного референдуму скасував конституційне обмеження терміну перебування на президентській посаді. Цікаво, як у Росії вирішить це питання Путін, коли закінчуватиметься його другий термін президентства, - пише газета НОЙЕ ЦЮРХЕР ЦАЙТУНГ.

Перейдемо до іншої теми. Німецька преса широко коментує ратифікацію Державною Думою Росії Кіотського протоколу із захисту клімату. Газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ зауважує:

Росія завершила перетягування канату навколо угоди, яка дозволяє зробити перший крок у боротьбі з парниковим ефектом. З московської точки зору така гра цілком мала сенс: за час, що минув від 1997-го року, коли вдалося досягти принципової згоди стосовно Кіотського протоколу, Росія домоглася для себе цілої низки привілеїв. Тепер, коли Москва ратифікувала цей документ, світ може з полегшенням зітхнути. Але в багатьох країнах, вірогідно, лунатиме й стогін. Адже разом з рішенням Росії завершився й час, коли Кіотський протокол визнавали тільки на словах. Тепер можна буде побачити, наскільки індустріальні нації справді готові пристосувати свій економічний розвиток до клімату, що змінюється, - наголошує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

І на завершення – цитата з газети НЮРНБЕРҐЕР НАХРІХТЕН:

Як би там не було, Росія тепер опинилася в спільному човні. Більше ніщо не заважає тому, щоб Кіотський протокол від 1997-го року набрав чинності. Це дуже важливий, але все ж таки не вирішальний крок. По-перше, до документу так і не приєдналися країни, які найбільше забруднюють атмосферу. Йдеться про США, Австралію та Китай зі своєю перехідною економікою. По-друге, визначено дуже низький рівень зменшення шкідливих викидів у повітря. Таким чином у жодному разі не вдасться зупинити зміну клімату, а тільки відтягнути цю загрозу, - пророкує газета НЮРНБЕРҐЕР НАХРІХТЕН.