Німецька преса про події в Грузії та європейські перспективи Туреччини

Що означатиме для Грузії теперішня зміна влади та чи дозволять Туреччині вступити до Європейського Союзу - про це у нашому огляді преси. Німецькі видання продовжують порівнювати події в Грузії з югославськими, а долю Едуарда Шеварднадзе як політика зі схожою "сумною" історією Горбачова. Видання "ГАМБУРҐЕР МОРҐЕНПОСТ" пише:

Картини того, що відбувалося в Грузії, були вражаючі, але вони не вписуються у притягнуту за хвіст чорно-білу схему, в якій з одного боку - поневолений народ, що розриває кайдани та виганяє своїх мучителів, а з іншого - деспот, який крокує по трупах. Цілком ясно, що Едуард Шеварднадзе - не Чаушеску і не Мілошевич. Він - державний діяч похилого віку, який не зумів розпізнати вимоги часу (як колись і його екс-шеф Горбачов). Передусім він недооцінив настійливість своїх не менш спраглих влади противників. З одного боку, Шеваднадзе - переможений кавказький король, проте з іншого - він один із заслужених зодчих об'єднання Німеччини та Європи, і вже тому ми маємо надати йому притулок, - вважає газета "ГАМБУРҐЕР МОРҐЕНПОСТ".

Про можливий розкол у колах грузинських опозиціонерів пише газета "ХАЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ":

Учасники вимушеного альянсу тепер повинні визначити спільні цілі. Незабаром розпочнуться конфлікти між націоналістами Саакашвілі та орієнтованою на Захід тимчасово виконуючою обов'язки президента Бурджанадзе. Крім того, після Абхазії та Південної Осетії країні загрожує відділення подальших територій: Аджарію Шеварднадзе влаштовував. Такий територіальний розвал теж нагадує Югославію, - читаємо в газеті "ХАЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ".

Продовжує тему газета "ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД":

Заклик грузинського опозиційного лідера Саакашвілі до "оксамитової революції" явно користується успіхом. Схоже на те, що президент Едуард Шеварднадзе вже здався в боротьбі за владу, що допомогло уникнути громадянської війни. Заклик Саакашвілі має на меті дві речі. По-перше, він хоче пробудити спогади про події 1989-го року - передусім у Чехії, де поняття "оксамитова революція" стало символом зміни епох, - і здобути таким чином підтримку всередині та за межами країни. По-друге, і це вирішальне, опозиційний політик демонструє свою готовність до мирної та демократичної зміни влади. Однак з огляду на ситуацію в країні цю зміну влади навряд чи можна назвати новим 1989-м роком. Саакашвілі та інші представники опозиції походять з команди, яка сформувалася навколо Шеварднадзе. Але втомленим від воєн та бідності грузинам буде вже навіть достатньо, якщо майбутнє державне керівництво почне нарешті опікуватися проблемами, що існують. Нові вибори без фальсифікацій з усіма витікаючими звідси наслідками могли б стати початком нового часу для Грузії. Захід міг би в цьому допомогти, - підсумовує "ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД".

Газета "ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ" робить такий висновок:

Європейці могли б використати шанс допомогти майбутньому регенту і одночасно долучитися на тривалий час до стабілізації цього стратегічного регіону. Поряд з економічною підтримкою Грузія потребує насамперед допомогу в боротьбі проти упущень минулих років: розгулу корупції, браку правосуддя, свавілля правлячої верхівки в державі. Опозиційний лідер Саакашвілі назвав Шеварднадзе напівдиктатором. Відтепер принаймні він уже ним не є - можливо, для Грузії це є провісником кращих часів, - коментує газета "ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ".

До іншої теми. Чи приймати Туреччину в Європейський союз? Газета "ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ" пише:

Навіть прихильники прийняття Туреччини до Європейського союзу не плекають жодних ілюзій стосовно того, що переговори з Анкарою триватимуть довше ніж десятиліття, якщо їх розпочати у 2005 році. Вони вимагають небагато-немало - мужності тримати для Туреччини ці двері демонстративно відкритими. Відповідальна Європа не може обрати якийсь інший шлях. Однак Європейському союзові потрібно буде докласти чималих зусиль до демократизації та укріплення прав людини в Туреччині, - пише газета "ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ".

Газета "НОЙЕ ПРЕССЕ" вважає, що ізоляція Туреччини лише зашкодить інтересам Європи:

Туреччина, якій відмовлятимуть у європейській перспективі, ставатиме дедалі більше піддатливою до бацили ісламізму. Однак коли європейці боязливо та малодушно відгородяться, загроза терору від цього не стане меншою. Натомість відчуження між ісламістським та західним світом ставатиме дедалі помітнішим, а сподіваний експорт демократії важчим. Пов'язувати загрозу терору зі вступом Туреччини до ЄС - нерозумно та шкідливо для наших інтересів. Не Туреччину, а екстремістів треба ізольовувати. Вдатися це може лише з допомогою поміркованих мусульманам. І така можливість - це пов'язати Туреччину з Європою, - вважає газета "НОЙЕ ПРЕССЕ". Огляд німецької преси підготувала Христина Ніколайчук