Німецький експерт: У Януковича немає шансів

Пане Рар, ви стверджуєте, що у Віктора Януковича немає шансів перемогти під час переголосування другого туру. Чому?

Тому що Ющенко визнаний нині як моральний переможець на більшій частині України. До того ж його бачать як переможця опитування громадської думки. Окрім того президент Путін дав потужний задній хід. Росія більше не підтримує Януковича, майже не втручається у перебіг передвиборної боротьби. Під час свого візиту до Німеччини президент Путін навіть зробив спробу простягти Ющенку руку і розглядав його як потенційного наступника Кучми. Тому я думаю, що в Ющенка практично не буде перепон на шляху до влади.

Чи є зміна позиції Путіна щодо України заслугою німецького канцлера Ґергарда Шредера?

На мою думку, Путін переглянув свої пріоритети в своїй міжнародній політиці. В результаті катастрофічної російської політики щодо України він стояв перед альтернативою: проводити ще жорсткішу політику щодо Заходу, і тоді йому навряд чи допоміг би і його друг Шредер, чи, як після 11 вересня 2001 року, спробувати стати пліч-о-пліч із Заходом, визнати свої помилки, можливо, мовчки, але все ж таки визнати, і зробити все, щоб не ставити під удар політику відкритості Росії щодо Заходу, щоб конструктивно співпрацювати з Європейським союзом і з американцями. А це означає відкинути свої попередні позиції щодо України.

Але ж і перед другим туром Ющенко передував в опитуваннях громадської думки. Але переміг Янукович, як ми тепер знаємо, через масовану фальсифікацію. Чи не може ця історія повторитися?

Може статися, що будуть фальсифікації як на сході, так і на заході країни. Завжди є заанґажоіані структури, заанґажовані люди, заанґажовані кола, які цілеспрямовано намагатимуться ”пропхнути” свого кандидата, і які не завжди, скажемо так, дотримуватимуться демократичних принципів. Але я думаю, що до України нині прикута величезна увага світової спільноти, і ті, хто 21 листопада масовано підтасовував голоси на користь Януковича, нині поставлені в рамки, так що до значних маніпуляцій справа не дійде.

Ви якось написали, що на сході України люди ”мають інші політичні традиції”. Чи не можуть ці традиції привести до повстання, якщо переможе Ющенко?

Я думаю, що люди на сході України – не фанатики і не будуть за будь-яку ціну виступати за свого кандидата Януковича. Звичайно, в Донецьку чи Луганську пройдуть якісь заходи на його підтримку. Але ж і люди на сході хочуть стабільності. Якщо Ющенку вдасться знайти до них підхід, вдасться простягти руку населенню східних областей і переконати їх, що ніяка він не ”людина Заходу”, а хоче об”єднати всю країну, то тоді він зможе завоювати голоси і в цій частині України. Важливим є те, щоб люди на сході України не мали відчуття, що вони раптом прокинуться в іншій країні, в ситемі з іншими цінностями, де, приміром, заборонена російська мова. Ці речі непокоять людей на сході, адже там так історично склаося, і політик, який хоче врядувати на всій Україні, а цього Ющенко хоче, має брати до уваги ці обставини. І, як мені здається, саме цим він нині й зайнятий.

Деякі експерти вважають, що в Україні йде боротьба між двома олігархічними кланами. Чи станеться в Україні прорив до демократії, коли Ющенко виграє? І що буде з олігархами, які своїми грішми вихолощують демократію?

Надія, як відомо, помирає останньою. Але мені видається, що це уперше в Україні зміни підтримувалися знизу. Вони були вимріяні, оспівані, відсвятковані народом. Це зовсім новий розвиток, схожий на події у Східній Європі 15 років тому. Ми знаємо, що коли демонстранти на вулиці хочуть змінити курс країни, то такі зміни відбуваються. Звичайно, в Україні і надалі будуть олігархи. Я не думаю, що українських олігархів очікує та сама доля, що й Березовського, Гусинського та Ходорковського в Росії. Ющенко не стане Путіним. Йому доведеться співпрацювати з ними, терпіти їхні фінансові імперії. Але зміняться і обставини для олігархів. Вони змушені будуть більше робити для громадянського суспільства, для більшої прозорості при створенні їхніх економічних структур, їхніх підприємств. Мені не хочеться виглядати надто оптимістичним, але в такий час не можна бути лише песимістом. Я вірю, що найгірше для України вже позаду, а саме – загроза розвалу країни.