Німецький уряд інвестує два мільярди євро у якість вищої освіти
10 червня 2010 р.
Федеральна програма підтримки вищої освіти розрахована до 2020 року. Фінансуватимуться насамперед програми менторської опіки над студентами молодших курсів. Таким чином уряд реагує на протести студентів, які нарікають на надмірний стрес і перевантаженість, відколи вища школа перейшла на систему бакалавр/магістр. Крім того, буде створено спеціальний фонд, до якого викладачі університетів зможуть подавати заявки на фінансування спеціальних курсів в університетах. Відповідної домовленості було досягнуто у Берліні під час Третього освітнього саміту за участі канцлера Меркель та глав урядів федеральних земель.
Заощадження не буде. Але й додаткових грошей – теж
Попри намір уряду протягом наступних декількох років заощадити 81 мільярд євро з державного бюджету, скорочення видатків на освіту і дослідження не буде. Водночас, відкладається і збільшення видатків на ці цілі. На попередньому освітньому саміті два роки тому було узгоджено мету до 2015 року довести витрати на освіту і науку до 10 відсотків від ВВП федеральних земель. Однак тепер, за наполяганням низки земельних урядів, реалізацію цих амбітних планів відкладуть, щонайменше до 2018 року.
10 відсотків від ВВП – це загальноєвропейські цілі, зафіксовані у Лісабонській стратегії. Згідно з цим документом, не менше 7 відсотків від валового продукту країн ЄС має витрачатися на освіту, (від дитячих садків до університетів), ще 3 відсотки – на наукові дослідження. Німеччина на даний момент – один з лідерів за витратами на науку і освіту, поряд зі скандинавськими країнами. Німці витрачають на освіту і науку 8,6 відсотків від ВВП. Станом на 2008 рік це було 215 мільярдів євро. Це суттєвий успіх, адже ще 2006 року Німеччина витрачала на ці потреби лише 6 відсотків ВВП.
Криза б’є по освіті
Внаслідок світової фінансової кризи країни Європейського союзу вимушені різко скорочувати видатки. Причому найбільше страждають освітяни у тих країнах, які й донині не відрізнялися надмірною увагою до цієї сфери. Такого висновку дійшли експерти Європейської асоціації університетів у своєму дослідженні. Найболючіше криза вдарила по Латвії – у цій країні 2009 року видатки на освіту скоротили на 48 відсотків, нинішнього року – ще на 18. Викладачам урізали зарплати згідно з рекомендаціями МВФ.
Сутужно й італійським університетам і школам – тут бюджети скорочують на 10 відсотків. Такі самі урізання цього року стосуються й Естонії. Торік Таллінн скоротив освітні видатки на сім відсотків. Схожі показники економії також у Ірландії, Великобританії, Литві q Румунії. До економії у межах п’яти відсотків вдалися урядb багатьох країн Східної Європи, зокрема, Чехії, Польщі, Хорватії, Сербії та Македонії.
Позитивно вирізняються скандинавські країни: у Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії не планується жодних скорочень, а також у Нідерландах і Німеччині. Утім, не все так просто й у цих країнах. Адже подекуди різко зростаюча кількість студентів не супроводжується відповідних збільшенням фінансування, зауважують дослідники.
Євген Тейзе/Роман Гончаренко/dpa, AFP