Німецько-російський саміт: політика на тлі щирої дружби

Рідкісний виняток для політиків, але саме Путіна, єдиного з державних діячів, Шредер запросив спочатку на своє шістдесятиріччя, а нині - на приватну зустріч до себе додому до Ганновера, де російський президент вперше зустрівся з прийомною донькою подружжя Шредерів трирічною Вікторією, яку німецький канцлер привіз із Росії. Про щирі стосунки Путіна і Шредера говорить експерт із зовнішньополітичних питань, соціал-демократичний політик Ґернот Ерлер:

”Довір”я між ними не має аналогів. Таких стосунків у Шредера немає ні з котримось керівником західноєвропейської країни, ні з жодним представником Сполучених Штатів.”

Саме ця чоловіча дружба стала причиною того, що німецька громадськість постійно запитує: чи не затуманює вона критичний погляд канцлера на ситуацію в Росії і роль Володимира Путіна? Адже проблем у багатьох сферах німецько-російських відносин нагромадилося чимало. У багатьох, але тільки не в економіці, вважає Ґергард Шредер:

”Відносини на економічному терені розвиваються між Росією та Німеччиною напрочуд добре, і так повинно лишатися. Їх треба розбудовувати в енергетичному секторі, але не лише в ньому”.

Останнім часом на передній план виходить і одна гуманітарна тема, про яку говорить канцлер:

”І поряд з цим, ми обидва вважаємо важливим активно сприяти молодіжному обміну”.

Але, як говорилося, німецька громадськість очікувала від саміту значно більшого, ніж розмов про нафту, газ і літаки. Так під час зустрічі політичних лідерів на вулицю в Гамбурзі вийшли німецькі правозахисники, які протестували проти порушення прав людини в Росії. Вимоги громадських організацій до канцлера сформулював представник ”Міжнародної амністії” Райнер Рот:

”Не можна, щоб розмова йшла лише про економічні контакти, про підтримку економічних інтересів. Ми повинні з усією відвертістю сказати і про порушення прав людини”.

На таку критику зреагував Володимир Путін. Серед соціально-важливих тем, які обговорювалися на зустрічі, він називає найважливіші:

”Свобода преси, наші внутріполітичні реформи, ситуація в Україні”.

Напередодні переголосування другого туру президентських виборів з усією гостротою постає українське питання. Тим більше, що німецька громадськість і німецькі політики закидають Путіну в зв”язку з цим чимало політичних помилок. Говорить лідер партії ”Союз 90/”Зелені”, яка входить до правлячої коаліції, Райнгард Бютікофер:

”Він, мабуть, і сам помітив, що в українському питанні його кілька разів серйозно ”заносило”. Спочатку своїм втручанням у передвиборну боротьбу, потім своїми передчасними вітаннями необраному фальсифікатору виборів. І це добре, що він подає сигнали того, що Росія не хоче поривати контакти з громадською думкою на Заході”.

За відверту підтримку Путіним кандидата від влади Віктора Януковича на українських пррезидентських виборах німецька громадськість критикувала не лише самого російського президента, а і його друга – німецького канцлера, щиро вважаючи, що один друг міг би підказати іншому, як краще повестився в такій доволі делікатній ситуації. Але делікатність ситуації розумів, вочевидь, і канцлер. Тому між ним і Володимиром Путіним було сказано значно більше, ніж про це здогадуються громадяни. Втаємничений експерт Ґернот Ерлер напіввідкрив завісу над тим, що відбувалося у стосунках Шредер-Путін за політичними лаштунками і те, як Шредер все ж користується із своїх довірчих стосунків до російського президента:

”Якщо я оглядаю підсумок цих відносин, то Шредер використовує свої особливо довірливі стосунки з Путіним у критичниих ситуаціях. Так, приміром, під час кризи в Україні, коли Шредер на 3-й день, а також на 9-й день після виборів скористався своїми особистими контактами до Путіна і добився від російського президента важливих, зокрема для української опозиції, змін його позицій, і таким чином зробив значний внесок у розрядку критичної ситуації”.

Нині, на саміті, Шредер і Путін виступили із спільною заявою, в якій закликали всі країни не втручатися у проведення виборів в Україні, і погодилися, що підсумок голосування має бути в будь-якому випадку визнаний.

Нині німецька суспільна думка, активно супроводжувана німецькою пресою, дуже критично аналізує внутріполітичні процеси в Росії. Російському істеблішменту закидають те, що в країні практично відсутня політична опозиція, все більше і більше обмежується свобода преси, боротьба з олігархами і їхніми часто злочинним шляхом нагромадженими мільйонами і мільярдами справляє враження розправи держави з політичними противниками, як, приміром, у випадку з мільярдером Ходорковським і компанією ЮКОС. Тому нерідко на Заході чуються вимоги кардинально змінити німецьку політику щодо Росії.

З такою пропозицією категорично не згоден лідер партії ”Союз 90/”Зелені” Райнгард Бютікофер:

”Немає жодного сенсу нині кардинально міняти курс і заявити, що ми йдемо на конфронтацію з Росією. Це нікому не допоможе, зокрема, і поліпшенню ситуації в самій Росії”.