1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецькі магазини: хто не встиг, той НЕ запізнився?

Сабіне Кінкартц, Берлін1 грудня 2006 р.

Протягом півстоліття у Німеччині діяв закон „Про години роботи магазинів”. Цей документ жорстко регламентував, коли німці могли ходити на закупи. Хто не встиг, як кажуть, той запізнився. Наприкінці листопада, докладно на свій ювілей, суперечливий закон втратив силу.

https://p.dw.com/p/AO72
Великі торговельні центри тепер здебільшого працюватимуть до 22:00
Великі торговельні центри тепер здебільшого працюватимуть до 22:00Фото: AP

Згідно із законом „Про години роботи магазинів”, всім торговельним установам Німеччини – чи то великим супермаркетам, чи маленьким крамничкам – було заборонено працювати у неділю, на державні свята, а також після восьмої години вечора. Віднині рішенням Бундестагу право визначати години роботи магазинів передане парламентам федеральних земель. Ландтаґи не баряться користатися з цього права: землі Берлін і Північний-Рейн Вестфалія вже подовжили години відкриття магазинів, решта планують розглянути це питання вже найближчим часом.

„Ми не будемо подовжувати”

Касир однієї з невеличких книгарень Берліна ледь встигає обслуговувати клієнтів – біля каси зібралася чимала черга. Між книжковими стелажами блукають численні покупці – щойно завершився робочий день і в магазинах „година пік”. У книгарні „Marga Schoeller“ все по старому - до 20 години всі мають закупитися, категорично заявляє власниця Рут Клінкенберґ:

„Ми не будемо значно подовжувати наш робочий день, ми і так відчинені 52 години на тиждень. Подовження – це лише перерозподіл. Ну сидітимемо ми довше на роботі – і що з того? Обсяги продажу точно не збільшаться. А може бути і зменшаться”

Власниця книгарні каже, що співробітникам і без подовження робочих годин не вистачає часу на підвищення кваліфікації, на самопідготовку, яка необхідна для консультування клієнтів:

„Ми ж не можемо починати читати книжки о четвертій годині ранку. Адже ми маємо читати, те що продаємо – покупці розпитують про книжки і треба їм щось відповідати. Ми вже на межі наших можливостей. Ми більше не можемо і не хочемо”

І все ж Рут Клінкенберг побоюється, що конкуренти у майбутньому можуть змусити її подовжити робочий день. Адже, якщо інші книгарні працюватимуть довше, то вона ризикує втратити частину клієнтів. Зовсім інша ситуація у взуттєвому бутіку Minelly на сусідній вуличці. Його власниця Ґабріеле Мьоллерс зачиняє вже о 18:30 і нічого міняти не збирається:

„Ми навіть не розглядаємо це питання, бо на нашій вулиці о 19-ій годині вже повний штиль”

Ґабріеле Мьоллерс спокійна за майбутнє свого бізнесу попри новий закон і можливі маневри конкурентів. Вона впевнена, що прибуток бутіку не зміниться. Що би там не диктував ринок, а сидіти цілий вечір на роботі Мьоллерс не буде нізащо:

„Ми радіємо, коли ми можемо вертатися додому. Наш персонал не може тут сидіти довше. У них у всіх є діти, вони дуже радіють, коли о 19-ій годині можуть іти додому”

Засиджуватися вечорами на роботі не люблять і у мережі торговельних центрів Karstadt. Втім, керівництво одного з філіалів у самому центрі Берліна, за згодою робітників, ухвалило рішення про подовження робочих годин. З першого грудня щоп’ятниці і щосуботи торговий центр буде відчинений до 22-ої години, а в неділю з 13-ої до 20-ої. Виконавчий директор філіалу Фред Леманн переконаний, що цей крок буде успішним. Щоправда, робочі години будуть мінятися, залежно від сезону:

„Подовжені години роботи у нас будуть не цілий рік – це абсолютно точно. Приміром, влітку працювати допізна не має жодного сенсу, хіба що під час якихось акцій“

Найбільший культурний торговий центр Берліна - Dussmann – з першого грудня, за винятком неділі, відчинений цілодобово. Його власник Петер Дусман зізнається, що він буквально ненавидів закон про години роботи магазинів. Для нього ця норма була рівноцінною позбавленню волі. Можливості купувати книжки і компакт-диски радіє і більшість відвідувачів Dussmann:

„Я працюю досить довго. Якщо крамниці будуть відкриті довше, я зможу після роботи зробити якісь закупи”

„Чудово! Я мріяв про це все своє життя. Цей дурнуватий закон про години роботи магазинів завжди дратував мене. Тепер я відчуваю справжнє полегшення”

Однак, втілення мрії Петера Дусмана про свободу у виборі робочого часу власного магазину може коштувати йому чималих нервів. Профспілки, які дуже критично ставляться до подовження робочих годин, вже загітували багатьох співробітників Dussmann створити ініціативну групу і вибивати із власника соціальні поступки.