Німецька магістратура в Києві
19 листопада 2012 р.
Як для країни, яка досі потерпає від наслідків Чорнобильської катастрофи, і, в якій найбільші промислові підприємства працюють за екологічними стандартами середини минулого століття, в Україні занадто мляво захищають свою природну спадщину. «Уряд зайнятий іншими питаннями, екологія для них -другорядне», - розповідає Юлія Нікітченко, яка проводить дослідження у сфері екології. На її думку, старше покоління просто-на-просто не розуміє, що впровадження екологічних технологій дозволить економити.
На допомогу можуть прийти молоді спеціалісти. Віднедавна таких готують в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка – на магістерській програмі «Екологічне підприємництво». Там студентів навчають здійснювати екологічно-обґрунтоване управління бізнесом. Кафедрою екологічного менеджменту та підприємництва керує завідувач з української сторони -Галина Купалова, та з німецької - почесний професор Дітріх Вальтер.
Без роботи ніхто не залишиться
Наступного літа - випуск перших магістрів.«Їх буде близько семи»,- розповідає Купалова. У коментарі DW вона розповіла, що вже під час першого набору за одне місце боролися двоє претендентів.
Без роботи новоспечені спеціалісти не залишаться, стверджують викладачі на кафедрі. Попит на спеціалістів створюють німецькі підприємства, які діють на території України. «Про те, що в Україні бракує фахівців у цій сфері, ми дізналися від німецьких компаній», - розповідає гостьовий професор Вільфрід Нойманн. Він викладає в Києві за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва й розвитку (GIZ).
За словами Нойманна, і в українських підприємствах шукають людей, які знаються на екологічних способах ведення бізнесу. Проте, на разі, співпраця з ними лише зароджується. Практику студенти здебільшого проходять в українських представництвах німецьких компаній.
Сам Нойманн давно пов'язаний з Україною. У кінці 70-х він закінчив факультет кібернетики у Києві. «Вдома, у Німеччині, я вчився у спеціалізованій гімназії, яка готувала нас до навчання за кордоном. Ми поглиблено вивчали математику, фізику, російську», - каже професор. Тоді, за його словами, навчатися в Києві на технічній спеціальності було дуже престижно.
Знахідка для ринків майбутнього
Україна приваблива для екологічного бізнесу, стверджуєзавідувач кафедри від німецької сторони Дітріх Вальтер. Він упевнений, що найближчим майбутнім збільшиться кількість інвестицій, і потрібно мати напоготові кваліфікованих фахівців. «І неважливо, йдеться про будівництво доріг, розбудову аеропорту чи оснащення нового стадіону до ЄВРО-2012. Усе треба робити у відповідності до екологічних стандартів», - пояснює Вальтер. «Наші магістри, що закінчують навчання влітку, вже,фактично, всі працевлаштовані. Усі в німецьких компаніях», - каже Вальтер.
Потенціал, який є в державі, майже не використовується. Україні бракує досвіду з переробки відходів, варто потужніше розробляти альтернативні джерела енергії. Інша перспективна сфера - харчова промисловість. Студент другого курсу магістратури Олексій Сліпченко розповідав в інтерв’ю DW, що планує заснувати свій бізнес у харчовій промисловості. Там, на його думку, особливо важливо дотримуватися екологічних стандартів. «Але спочатку я планую років 5-10 попрацювати на компанію Siemens», - каже студент. Зараз він там проходить стажування від університету. Олексій планує більше дізнатися про внутрішньо корпоративнукультуру цього підприємстваі, в майбутньому, використовувати цей досвід при створенні власної справи.
Не лише викладання, а й дослідження
На українсько-німецькій «екологічній кафедрі» у Києві не лише викладають, але й проводять дослідження й отримують за них міжнародні винагороди. Юлія Нікітченко, наприклад, обрала для себе кар’єрунауковця. Жінка досліджує, як раціонально використовувати природні ресурси, розробляє схеми вторинної переробки відходів та вивчає механізм функціонування екологічного підприємства.
Науковець розробила схему вторинної утилізації зношених шин. Вона знайшла спосібпереробляти старі колеса на сировину для хімічної промисловості. Отримана сировина допоможе підвищити ефективність нафтовидобутку.
«Не вся нафта легкодоступна, - пояснює Юлія у розмові з DW. - Принцип дії можна порівняти з мильним розчином. Допустимо, коли нафту з родовища, начебто, викачали, його наповнюють поверхнево активними речовинами, і з їх допомогою звідти вимиваються важкодоступні нафтові запаси». 2010 року Юлія стала переможцем конкурсу «GreenTalents», який щорічно проводить міністерство освіти й науки Німеччини.