Нічийні біженці
15 червня 2007 р.
А тому що Мальта - одна з найменших держав Європи - приймає нині найбільшу кількість біженців ЄС. На острові вже практично немає місця для того, щоб будувати нові табори, а іммігранти продовжують прибувати. Міністр внутрішніх справ Німеччини, яка нині головує в ЄС, Вольфганг Шойблє пообіцяв своєму мальтійському колезі, що ЄС не залишить його на самоті. Моніо Борг, глава внутрішньополітичного відомства Мальти, на нараді Євросоюзу наголошував: його країна перебуває на межі власних можливостей:
"Протягом минулих 5 років Мальта врятувала близько 7 тисяч іммігрантів. Якщо цю цифру розглянути у процентному співвідношенні, це наче для Німеччини – 1 мільйон 400 тисяч людей. А наша берегова охорона з початку року витягла з води уже 350 біженців”.
За словами Моніо Борга, берегова охорона його країни не відмовляється рятувати біженців, але розквартировувати їх потрібно в інших державах ЄС.
"Тоді буде справедливо, якщо біженці, яких буде врятовано, за принципом ротації будуть розподілятися по усіх 27 державах ЄС. Спочатку потрібно, щоб їх врятувала берегова охорона, а потім доправила до країни призначення."
Саме у країнах призначення, вважає міністр, відповідні органи мають розглядати і прохання про отримання статусу біженця. А якщо його буде відхилено – організувати висилку на батьківщину. Окрім цього, зазначив Борг, великі держави ЄС мають приймати більше біженців, ніж маленькі. Тоді усе буде по-справедливості:
„Нинішня ситуація – це просто лихо. Усі, хто можуть, намагаються втекти, використовуючи порти Лівії. І кожного року на кордоні ЄС помирають, за найскромнішими підрахунками, 600 біженців.”
Ситуація повторюється з року в рік. І кожного літа, коли потік біженців стає особливо помітним, у ЄС знову шукають відповідь на старе запитання:
"Хто що має робити? Якщо французьке судно рятує біженців, не можемо ж ми їх усіх відправити до Франції. Ми маємо справедливо розподілити цей тягар. І саме це ми якраз поки що не робимо”, -
говорить Франко Фраттіні, віце-президент Єврокомісії. Поки ж діє правило – хто врятував біженців, той має про них подбати. Але країни Середземномор’я, занадто обтяжені навалою іммігрантів, хотіли б це правило скасувати, й у цьому їх підтримує міністр внутрішніх справ Німеччини Вольфганг Шойблє.
"Я думаю, ми не можемо змиритися з тим, що у Середземному морі потопають люди.”
Утім, далеко не всі держави ЄС переймаються проблемами Мальти чи її судів. Деякі країни ЄС критикують політику інших у сфері надання притулку. Так, приміром, Німеччина та Франція вважають, що Іспанія сама винна в тому, що багато біженців прагнуть потрапити саме туди. Адже Мадрид нещодавно оголосив про легалізацію нелегалів. Водночас Єврокомісія прагне подбати про те, щоб держави ЄС допомогли одна одній та спільно вирішували проблеми біженців. Для цього було вирішено запровадити спільне патрулювання територіальних вод держав Євросоюзу у Середземному морі разом із агентством ЄС FRONTEX. У операції планували задіяти гелікоптери, судна та літаки. Але поки що не всі країни ЄС погодитися їх надати. Зголосилися лише Іспанія, Мальта, Франція та Німеччина. Інші держави ЄС нині мовчать. Рішення про спільне патрулювання було ухвалене ще в березні. Але поки що нічого не змінилося. На жаль, каже віце-президент Єврокомісії Франко Фраттіні:
"Час на нас тисне. Ми маємо якнайшвидше використати політичне рішення для проведення конкретної операції із захисту кордонів.”
Водночас експерти стверджують, що такі питання всередині ЄС буде легше вирішувати, коли почне діяти загальноєвропейська система притулку та програми повернення біженців на батьківщину.