1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Обрано Папу Римського Бенедикта XVI

19 квітня 2005 р.

Десятки тисяч католиків на Площі Святого Петра у Ватикані вітали увечері вівторка обрання нового Папи Римського. Після того, як над Сикстинською капелою піднявся білий дим, минуло трохи менше години і перед віруючими постав наступник Івана Павла ІІ – Бенедикт XVI.

https://p.dw.com/p/AM95
Німецького кардинала Йозефа Ратцінґера обрано новим Папою Римським
Німецького кардинала Йозефа Ратцінґера обрано новим Папою РимськимФото: AP

265-им главою католицької церкви став уперше за останні 482 роки німецький кардинал, його світське ім”я Йозеф Ратцінґер.

Йозеф Ратцінґер народився 16 квітня 1927 року в баварському містечку Марктл на Інні в родині службовця. У сан священника його було посвячено 1951 року. У 26-річному віці Ратцінґер став доцентом догматики та фундаментальної теології у місті Фрейзінґ. Загалом він викладав у Бонні, Мюнстері, Тюбенґені та Реґенсбурґу. 1977 року Папа Павло VI призначив його архиєпископом Мюнхена та Фрейзінґа.

З листопада 1981 року Іван Павло ІІ доручив йому очолити Конгрегацію у справах віри. На цій посаді один з найвидатніших теологів сучасності, Йозеф Ратцінґер здобув усебічне визнання як у Ватикані, так і у всій католицькій церкві.

Кардинал Ратцінґер – один з найстаріших і найдосвідченіших у минулому конклаві. Він був, до речі, й серед кардиналів, що обирали попереднього Папу Римського. Саме ім”я кардинала Ратцінґера називалося серед фаворитів на папський престол перед початком нинішнього конклаву. Тому його обрання важко назвати сенсацією.

В особі Бенедикта XVI католицька церква отримала консервативного керівника, який виступає за дотримання традицій католицької церкви. Як прихильники, так і критики новобраного Папи відзначають його гострий інтелект, здатність до чіткого аналізу, відточену мову та широкий теологічний горизонт.

Національність нового Папи Римського відігравала у нинішньому обранні зовсім не першорядну роль. Бенедикту XVI, як зазначають оглядачі, ймовірно вдасться після довгого понтифікату Івана Павла ІІ суверенно керувати католицькою церквою в такий спосіб, щоб не копіювати стиль свого попередника.