Обриґхаймcька АЕС: перша чи остання?

“Не з міркувань безпеки й не з економічних причин, а – вперше в історії - з політичних,” - наголошує професор Фелікс Маттес, співробітник фрайбурзького Екологічного інституту:

“Обриґхайм це перша АЕС, відімкнення від мережі якої не пов”язане із зайвими потужностями. Цим кроком розпочинається нарешті процес модернізації німецької енергетичної промисловості, й від того, наскільки вдало він відбуватиметься, залежить майбутнє. Програма поступового виведення з експлуатації всіх 19-ти атомних електростанцій, що її 2000-го року проглосив червоно-зелений уряд, може стати прикладом для наслідування в цілому світі.”

Виробляти електроенергію на АЕС – безвідповідально, переконані німецькі “зелені”. Навіть найсучасніші, ядерні реактори все одно є фактором ризику для населення та довкілля. Відпрацьоване ядерне паливо залишається радіоактивним упродовж тисячолітть, а як надійно утилізовувати ядерні відходи, людство й досі ще не знає. Цьому безумству рано чи піздно треба було покласти край. “Я впевнений, - каже міністр охорони довкілля Юрґен Тріттін, - що 2020-го року в Німеччині не залишиться жодної АЕС у дії.” Приводу для радості в таких заявах бургомістр Обриґхайма Роланд Лауер не бачить. “Через припинення експлуатації станції лише наша невеличка громада втрачає близько 400-от робочих місць, - каже він. – А ми, на відміну від багатьох інших німецьких АЕС, ще й мали тимчасове сховище. Що ж до довкілля, то, в порівнянні з вугільною електростанцією, Обриґхайм за всі роки роботи заощадив майже 90 мільярдів тонн СО2. І чому це ми в Німеччині неодмінно маємо відмовлятися від атомної енергетики, коли в цілому світі споруджують нові ядерні реактори?..” “Проблему треба розглядати в глобальній перспективі, - підтримує бургомістра керівник енергетичного концерна Баден-Вюртемберґ, Утц Классен. – У Китаї, наприклад, ще якийсь час тому споживання електроенергії становило 1/6 від загального обсягу 15-ти країн ЄС. Наступними роками цей показник зрівняється:”

“Для Китаю, де потреби електроенергії на душу населення зросли в шість разів, це означає 2000 додаткових електростанцій потужністю в 500 мегаватів. Якби - за винятком поки що невеликої частки екологічно чистих джерел енергії - усі ТЕС працювали на вугіллі та газі, то таке намагання обійтися без атомної енергетики коштувало б атмосфері додаткових 3500 мільйонів тонн СО2 щороку. І це тільки в Китаї!”

“Боротьба з потеплінням клімату не може бути аргументом на користь атомної енергетики, - впевнений у свою чергу “зелений” міністр Юрґен Тріттін. – Якби це справді було так, то США, де працює чверть усіх АЕС, вели б перед у справі захисту атмосфери. Але чомусь при однаковому рівні життя, викиди парникових газів тут у два з половиною рази більші, ніж у Європі”:

“Виходить, отже, що атомна енергетика щось не дуже підходить на роль інструмента для захисту клімату. Більше того, в країнах, де все спрямоване на те, щоб виробляти якомога більше дешевого струму, постає проблема, куди дівати його надлишки, коли пікове навантаження в енергомережі спадає. Візьміть, наприклад, Бельгію. Той, хто летів над нею вночі літаком, бачив, що усе внизу сяє. Бельгійці освітлюють свої автобани, бо вони не знають, що робити із зайвою електроенергією! Тому, коли ми говоримо про енергетичну політику, не треба зводити все до виробничих процесів. Не менш важливо, наскільки раціонально ми електроенергію використовуємо.”

Не відносно дешева, але “брудна” атомна енергетика, не “парниковий” струм ТЕС, у яких спалюють природні енергоносії, а екологічно чисті вітрові генератори, сонячні батареї, геотермальні та гідроелектростанції – ось яким, на думку “зелених”, повинно бути енергозабезпечення майбутнього. Проти цієї концепції не заперечують і затяті консерватори. Питання в тому, коли реально настануть ці світлі часи. І тут думки полярно розходяться. “Як демократ, я згоден з тим, що обриґхаймську АЕС зупиняють, - каже прем”єр-міністр федеральної землі Баден-Вюртемберґ Ґюнтер Еттінґер. – Водночас я виступаю за подовження терміну експлуатації двох наступних кандидатів на відімкнення”:

“Я ще буду сперечатися щодо того, чи справді необхідно відмикати від мережі АЕС Неккарвестхайм 2008-го року та чотирма роками пізніше – атомну станцію Філіпсбурґ. Без цих потужностей, Баден-Вюртемберґу загрожує енергетична залежність, тобто ми знову будемо змушені імпортувати вугілля та нафту. Я не вірю, що відсутні ядерні кіловати можна буде компенсувати самими лише вітрогенераторами, сонячними батареями та заощадженням електроенергії.”

За даними Міжнародного енергетичного агентства, сьогодні 80% світової електроенергії виробляють за рахунок природних енергоносіїв. Попри те, що ціни на них зростають буквально щодня, 2030-го року цей показник має збільшитися ще на 5%. Для Німеччини, яка імпортує 97% нафти, понад 80% газу, майже 60% кам”яного вугілля й 100% урану такий розвиток може обернутися фатальними економічними наслідками, застерігають “зелені” політики. Не кажучи вже про парниковий ефект та загальне потепління. “Перехід на екологічно чисті відновлювальні джерела енергії, цей невичерпний ресурс, є для людства єдиним шансом, - каже президент федерального Об”єднання вітрової енергетики Петер Амельс. - І ми можемо пишатися тим, що в галузі альтернативних енергетичних технологій Німеччина посідає сьогодні перше місце в світі”:

”Торік зростання у вітровій енергетиці становило 20%. У цілому світі з”явилося понад 8.000 мегаватів нових потужностей. Цього року ми очікуємо близько десяти тисяч. Це дорівнюватиме побудові десятьох великих ТЕС. Світовий бум триває, й третина всієї вітроелектроенергії виробляється в Німеччині.”

Енергетичний концерн Баден-Вюртемберґ планує замість виведених з експлуатації АЕС будувати вугільні та газові електростанції. Не зважаючи на те, що за кожну вітрову чи сонячну кіловат-годину держава сплачує виробникові 48 центів, у той час, коли ринкова ціна становить не більше п”яти. Консервативна опозиція, яка нині має всі шанси перемогти на паламентських виборах 2006-го року, заявляє, що теж підтримуватиме альтернативну енергетику, але не так, як червоно-зелені - будь-якою ціною. Скорочення щедрих субсидій може вплинути на вітряки гірше, аніж відсутність вітру, й це добре розуміють керівники енергозабезпечувальних компаній. ”Однак, у довгостороковій перспективі така недалекоглядність обійдеться дуже дорого”, - переконаний президент Європейського об”єднання альтернативної енергетики Eurosolar Герман Шер:

”Електроенергія з відновлювальних джерел може тільки дешевшати, бо, за винятком біомаси, яку треба вирощувати, ви маєте лише витрати на технічне устаткування. Але й вони зменшуватимуться за рахунок широкого запровадження та модернізації техніки. Генерація струму на класичних ТЕС натомість увесь час дорожчатиме, бо, окрім техніки, треба платити й за енергоносії, ціни на які невпинно зростають."

В останньому не сумніваються також і лідери опозиції, й саме тому обіцяють з приходом до влади переглянути концепцію остаточної відмови від атомної енергетики. Обриґхайм може так і залишитися єдиною АЕС, зупиненою з ідеологічних міркувань. ”Шкода, - каже Герберт Шнеєвайс, який прийшов на станцію 29 років тому. – Могла б ще працювати й працювати. Але нічого. Незабаром у Німеччині будуватимуть нові атомні електростанції”.

За матеріалами німецької преси