„Однієї холодної війни досить”

Європейські видання розмірковують над гострою критикою на адресу НАТО і Сполучених Штатів, яка прозвучала з вуст російського президента Володимира Путіна на конференції з питань безпеки у Мюнхені. Путін, зокрема, звинуватив уряд США у тому, що він створює небезпеку та ігнорує міжнародне право. Газета Hamburger Abendblatt знайшла вербальним нападкам кремлівського лідера таке пояснення:

„Отже, Володимира Путіна охопив „рефлекс супердержави”, відомий ще з часів холодної війни. У гострій формі кремлівський шеф застеріг Сполучені Штати, військовий бюджет яких перевищує відповідні видатки дюжини найбільших держав світу разом узятих, від нового етапу гонки озброєнь. Насправді, Путіну йдеться не лише про плани Сполучених Штатів розташувати під носом у Росії комплекс протиракетної оборони. Путіну, який має міцні нафтові та газові тили, швидше важливо показати себе „сильним мужиком”. Буцімто Росія, донедавна хронічно слабка, тепер знову піднялася на ноги”, -

аналізує Hamburger Abendblatt. Далі видання доходить такого висновку:

„Цей (сильний) образ Путін хоче вкоренити, передовсім, серед власних співвітчизників, аби зберегти свій вплив і після завершення президентських повноважень 2008 року. Більше йому не треба. Звісно, на міжнародній арені такого роду погрози недоречні – вони аж ніяк не збільшать довіру до Москви. Канцлер Німеччини Анґела Меркель слушно зауважила, що, з огляду на серйозні випробування і кризи сьогодення, вільний світ не може дозволити собі суперечок у власному домі. А Росія, як не крути, належить до цього дому”, - вважає Hamburger Abendblatt.

Видання Rheinische Post звертає увагу на оригінальну відповідь Путіну, яка в неділю пролунала у виступі міністра оборони США Роберта Ґейтса:

„Однієї холодної війни досить” - такими словами Ґейтс застеріг Путіна від подальшої ескалації. Глава Пентагону переконаний, що глобальне протистояння нині неможливе, адже світ дуже змінився після 1989 року. Водночас колишній керівник ЦРУ Ґейтс зауважив, що має багато спільного з російським президентом. Адже Путін, як і він, походить зі спецслужб. „Старі шпигуни завжди висловлюються прямолінійно”, підмітив Ґейтс і жартома додав, що він, на відміну від кремлівського лідера, пройшов „табір перевиховання”, а саме - університет”, - переповідає Rheinische Post.

Мюнхенська газета Süddeutsche Zeitung сподівається, що непорозуміння між Росією і Сполученими Штатами вже незабаром вдасться зняти:

„В історії з американським протиракетним комплексом у Східній Європі ще нічого не вирішено, але риторичні ракети вже повним ходом літають над Атлантикою. Стає зрозуміло, що скандал навколо протиракетних баз у Чехії і Польщі – лише поверхня, на яку проектується глибокий конфлікт. У відносинах Росії і США запанувала недовіра, як у найгірші часи. Союзники в боротьбі з міжнародним тероризмом перетворилися на конкурентів у боротьбі за ресурси. Втім, ці ракети не мають стати початком нового етапу гонки озброєнь між НАТО і Росією. Надто вже тяжко цементувався фундамент довіри після розпаду Радянського Союзу. Пристрасті між Москвою і Вашингтоном мають знову влягтися. Європейці можуть відіграти у цьому вирішальну роль”, - сподівається Süddeutsche Zeitung.

І на завершення - коментар газети Frankfurter Rundschau з приводу президентських виборів у Туркменістані:

„Після замаскованої під вибори інтронізації Бердимухамедов вже в середу зможе скласти президентську присягу. Цю людину прийнято вважати не більше ніж маріонеткою у руках всюдисущих спецслужб. Тим не менше, цей імовірний майбутній глава держави перед виборами пообіцяв ширші можливості для приватного бізнесу, доступ до Інтернету і навіть навчання для туркменських студентів у Німеччині, Франції і США. Деякі оглядачі порівнюють нинішню ситуацію в Туркменістані із СРСР після смерті Сталіна. Тоді Нікіта Хрущов хоч і не побудував демократію, але створив принаймні „дещо м”якший” режим”, - аналізує Frankfurter Rundschau.

Огляд преси підготував Євген Тейзе