Оленячі роги та революція в хірургії

У лабораторії університетської клініки міста Геттинґен поряд стоять два столи. За одним працює професор щелепно-лицьової хірургії Ґюнтер Візе, за другим – зоолог Ганс Рольф:

„Я чув, як навіть досвідчені медики дивувалися: „Боже мій, це ж кістка! А ми завжди гадали, що за структурою ріг оленя не відрізняється від коров’ячого. Виявляється, що це не нарости епідермісу, як у порожнисторогих, а суцільна кістка,що має унікальну здатність до регенерації".

Щоосені, по завершенні весільного періоду, самці оленів, як відомо, скидають свою зброю. Роги надламуються в місці з’єднання з пеньками й відпадають. Але напровесні на горбиках з’являються вкриті коротким волоссям хрящові шапки. З їхньої верхівки починають рости м’які, наче губка, оксамитові ріжки, так звані панти. Вони швидко збільшуються розміром і поступово твердішають. За 7-8 місяців, коли наближається час гону, голову тварин знову прикрашає величний вінець. Зоолог Ганс Рольф:

„Він важить, до речі, багато кілограмів. У маралів, наприклад, одних з найбільших представників родини оленевих, - від 6-ох до 12-ти, а в деяких особин - до 17-ох. Гіллясті роги ростуть із фантастичною швидкістю – в середньому два сантиметри на добу.”

„Саме останній чинник дуже зацікавив медиків, - веде далі Ганс Рольф. – Як і за кожну іншу функцію організму, за надзвичайно швидкий ріст мають відповідати певні гормони”:

„Яким чином відбувається так, що з невеличкого пенька на лобі регенерується кісткове утворення зі шкірою, нервами, кровоносними судинами? Це означає одне: в процесі беруть участь багатофункціональні стовбурові клітини, які залежно від „наказу”, можуть утворювати різні тканини – кісткові, нервові тощо.”

Навколо гормонів, що керують ростом та програмою стовбурових клітин, і зосередилися досліди хірургів. Цим природним механізмом можна було б скористатися для того, аби пришвидшити процеси регенерації тканин у людини. Професор Ґюнтер Візе:

„Чинники росту відігравали дуже значну роль на ранньому етапі еволюції. Тоді, коли ще не існувало чіткого поділу на окремі види. Це дало нам підстави припустити, що рогові гормони оленів можуть впливати на ріст кісток у всіх ссавців а, отже, й в людини.”

У лабораторії Геттинґенського університету тепер роблять лише перші кроки у дослідженні дії дивовижних пришвидшувачів росту на людські стовбурові клітини. „Але ми покладаємо великі сподівання, що за якихось 5-10 років наслідки наших експериментів знайдуть практичне застосування в операційних залах”, - каже фахівець із щелепно-лицьової хірургії, професор Ґюнтер Візе:

„Іще донедавна вважалося, що коли панти оленів твердішають, у них припиняється кровообіг. Роги, так би мовити, все одно матеріал на викидання: природа розпорядилася так, щоб вони відпадали. А тепер проведемо аналогію з нашими зубами. Це теж кістка, яка має внутрішнє кровопостачання. У людей похилого віку вони так само випадають, чи ми змушені їх видаляти. Поки що існує один вихід – штучний протез. Я не виключаю, що в недалекому майбутньому „треті” зуби можна буде вирощувати в пробірках із власних кісткових тканин і потім імплантувати замість відсутніх. Іще одне можливе застосування – лікування переломів. Сьогодні, за найліпших умов, кістки зростаються десь за півтора місяця. Якщо неподалік від місця зламу розташувати депо з оленячими гормонами, то кісткові тканини могли б відновитися всього за два тижні. Таємниця оленячих рогів може спричинити справжню революцію в хірургії. Не всі фахівці поділяють такий оптимізм, але ми наполегливо ведемо дослідження далі.”

За матеріалами німецької преси