Олімпійські ігри-2012 відбудться в Лондоні - шок для Парижа

Відхилене кохання завдає більшого болю, ніж втрата можливості заробити. Оскільки Париж вирішив брати участь у конкурсі через „любов до спорту”, французи дуже боляче переживають поразку в змаганні з Лондоном. Тут нічого іншого не лишається крім того, щоб нарікати на долю або на політику. Цього літа, яке в політичному сенсі є вкрай спекотним, складається враження, що боротьба за право на проведення Олімпійських ігор-2012 вже на фінішній прямій потрапила в справжній політичний вир. Але все ж таки, швидше за все, саме зразкова презентація, яку влаштували британці, призвела до поразки французів у Сінгапурі, - вважає газета FRANKFURTER ALLGEMEINE ZEITUNG.

Французька газета LE ECHOS вважає, що причини такої поразки треба шукати в самій Франції:

Ми повинні серйозно замислитися над іміджем, який Франція нині має у світі. Це і арогантність, з якою ми намагаємося повчати інших. Про це говорять чимало наших конкурентів, і тут ми нічого не маємо у наше виправдання. Це і наша соціальна модель, і страйки, які кожного разу шкодять нашій кандидатурі. Це і наша суперечлива поведінка: з одного боку, ми намагаємося тримати двері країни зачиненими, з іншого – претендуємо на проведення заходів світового масштабу. Отже, ми мусимо передусім замислитися над тим, наскільки ми насправді є привабливими, і це стосується не тільки економіки, - читаємо в газеті LES ECHOS.

Самі ж британці замислюються над витратами, які тепер ляжуть на плечі їхньої країни. Газета DAILY EXPRESS зауважує:

Великобританія отримала шанс провести найуспішніші в історії олімпійського руху ігри і покращити імідж країни у світі. Водночас – це можливість заохотити молодих людей займатися спортом. Але обсяги цього проекту примушують замислитися також над неабиякими викликами, які доведеться долати для його втілення. (...) Від самого початку нам потрібні гарантії того, що над витратами не буде втрачено контролю, - пише британська газета DAILY EXPRESS.

Перейдемо до іншої теми. Десять років тому Сребреніца пережила страшну трагедію: військові підрозділи Ратко Младіча винищили майже вісім тисяч мусульман, які жили в цьому боснійському містечку. Британська газета THE DAILY TELEGRAPH наголошує:

Це – нагадування про те, що й через десять років після вбивства боснійсько-сербськими збройними силами близько восьми тисяч мусульман ще не всіх на Балканах притягнуто до відповідальності. Процес проти тодішнього сербського президента Слободана Мілошевича, який перебуває під трибуналом ООН в Гаазі, триває вже четвертий рік. Обвинувачення готується об”єднати в одне провадження справу проти дев”ятьох офіцерів високого рангу, яким закидають участь у найбільшому після Другої світової війни масовому вбивстві. Але двох найважливіших підозрюваних досі не вдалося схопити – політичного лідера боснійських сербів Радована Караджича і його польового командира Ратка Младіча. Те, що вони досі перебувають на волі, це постійна ганьба для майже 60 тисяч осіб західних збройних сил у Боснії та Герцоговині, а також для сербів, які надають їм можливість переховуватися, - зауважує газета THE DAILY TELEGRAPH.

Тему продовжує газета FINANCIAL TIMES:

Відповідальність Заходу в цьому регіоні не вичерпується припиненням насильства. У колишній Югославії тільки тоді запанує справжній мир, коли люди, які там живуть, матимуть стабільне майбутнє і можливість заможного життя. Для цього вони потребують чіткої перспективи членства в Європейському союзі. На прикладі колишніх комуністичних країн Центральної Європи можна побачити, як розширення ЄС може сприяти позитивним політичним зрушенням. Поширення цього процесу на західні Балкани не має нічого спільного з доброчинністю, це сприяння безпеці в усій Європі. Європейський союз також повинен дотриматися свого слова. Якщо цього не станеться, то це буде зрада Сребреніци, - застерігає газета FINANCIAL TIMES.

Огляд преси підготував Володимир Медяний.