Курс на дестабілізацію влади

Лідери трьох опозиційних сил - Об'єднаної опозиції "Батьківщина", УДАРу та "Свободи" - мають оприлюднити спільну позицію, а також план подальших дій на мітингу біля Центрвиборчкому увечері12 листопада.

Ввечері у неділю, 11 листопада, Центральна виборча комісія України офіційно підбила підсумки парламентських виборів 28 жовтня. ЦВК визнала результат на 225 округах за партсписками і 220-ти за мажоритарними. На решті п'яти мажоритарних округів, як заявила комісія, встановити результати виборів неможливо.

Верховна Рада, на пропозицію ЦВК, рекомендувала провести на цих округах перевибори. Опозиція спочатку на це погоджувалася. Проте в останні дні її лідери роблять заяви про можливість встановити результати виборів за копіями протоколів з "мокрими" печатками і погрожують домагатися цього в судах. Таким чином, ситуація з визнанням результатів виборів опозицією та подальшою долею нового складу Верховної Ради наразі лишається невизначеною.

Курс на позачергові вибори

Як зазначив в інтерв'ю DW член ради Об'єднаної опозиції "Батьківщина" Сергій Соболєв, стратегічною метою трьох опозиційних сил, у тому числі УДАРу та «Свободи», має стати відновлення системи виборів за партійними списками та призначення позачергових виборів до парламенту. На його думку, позачергові парламентські вибори мають "зняти питання недовіри до цієї влади, до Партії регіонів і до Віктора Януковича".

Одразу після оголошення Центрвиборчкомом офіційних результатів виборів, увечері 11 листопада, на сайті Об'єднаної опозиції "Батьківщина" з'явилася заява про невизнання підсумків виборів. Вони були сфальсифіковані владою та проведені з кричущими порушеннями демократичних норм та прав громадян і виборців, було сказано у прес-релізі. Члени ЦВК, які підписалися під протоколом про встановлення результатів виборів, названі у цій заяві "Батьківщини" "співучасниками злочину".

У свою чергу партія Віталія Кличка УДАР в офіційній заяві 10 листопада наголосила, що "за такого "підрахунку" втратила "майже півтора відсотки голосів".

Сергій Соболєв повідомив DW, що лідери всіх трьох опозиційних сил сіли за стіл переговорів, щоб виробити спільну позицію. Він пояснив, що лідери опозиції мають обрати один з трьох варіантів дій, який буде "легітимним і підтриманим громадянами України".

За словами політика, перший варіант – це не брати мандати. Другий – зайти у Верховну Раду і вже там скласти мандати. Третій варіант – діяти згідно з Конституцією, за якою парламент, який не працює 30 днів, має бути розпущений.

Третій шлях

"Опозиційні партії складають тест на здатність до раціональності", – вважає керівниця програм цивільного суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тіщенко. Вона вважає, що наразі перед опозицією стоїть вибір між "емоційною реакцією" на фальсифікації підрахунку голосів, яка спокушає їх захопитися протестними акціями, та початком парламентської діяльності. В останньому випадку опозиціонери могли б подати "ясні пропозиції щодо закону про мови, вирішення економічних проблем та запровадження політичної реформи", каже експерт.

Опозиційні партії не сподівались отримувати таку підтримку громадян на виборах і тепер думають, що з цим робити, сказав DW київський політолог Олександр Палій. Він переконаний, що, вдавшись до фальсифікацій під час встановлення результатів виборів на близько 20 мажоритарних округах, "влада поставила себе у вразливе становище". А опозиція опинилася перед вибором: чи їй варто одразу "дестабілізувати режим, чи діяти парламентськими методами".

Палій радить опозиційним політикам реалізувати одразу обидва варіанти: розпочати парламентську роботу, але водночас поставити під сумнів легітимність Верховної Ради. Експерт зазначив, що альтернативна ідея перевиборів по тих п'яти округах, на яких ЦВК відмовилася встановлювати результати виборів, є сумнівною з точки зору закону та не відповідає інтересам опозиційних кандидатів.