Організація роз’єднаних націй

Видання зазначають, що через національні інтереси, які дуже різняться, держави-члени цієї організації навряд чи дійдуть згоди. Італійська газета La Stampa пише:

Ще вчора саміт ООН був на грані провалу. Голова Генеральної Асамблеї презентував новий текст, який мав бути поданий на підпис главам держав та урядів. Він замінив старий текст, з приводу якого країни-члени протягом шестимісячних переговорів ніяк не могли дійти згоди. Наприкінці консенсусу таки досягли, і Генеральна Асамблея документ визнала. За участі президента США Джорджа Буша та інших глав держав та урядів світова спільнота вирішуватиме, чи йдеться тут про провал очікувань запровадження великих реформ чи про зовсім нову точку відліку, - зазначає La Stampa.

Паризьке видання Figaro приділає значну увагу причинам, які можуть завадити проведенню реформи Організації об’єднаних націй:

Якщо реформа Ради безпеки ООН не відбудеться, то лише тому, що країни одержимі лише однією думкою: запобігти тому, щоб суперника чи суперників прийняли до клубу „великих”. Результат – все залишається так, як було. Це й надалі відповідатиме розстановці сил, яка існувала після закінчення Другої світової війни. Ця перемога консерватизму дуже пасує п’ятьом постійним членам Ради Безпеки, хоча вони в цьому і не зізнаються. Через складність запровадження змін стає зрозуміло, як сильно світова спільнота розділена через національні інтереси кожної окремої країни. Зрештою ООН є не зовсім досконалим інструментом, який перебуває на службі цілого світу, що переживає нині кризу. Реформа, здається, провалилася так само, як це було й з конституцією ЄС, тому що пропозиції щодо її проведення були надто честолюбними.

До теми реформування ООН звертається і британська The Guardian:

Організацію об’єднаних націй засновано 60 років тому, щоб відобразити найбільші ідеали демократій, які підвелися разом, щоб перемогти фашизм та створити кращій світ. З тих пір циніки часто говорили, що ООН потрібно було б назвати „Організацією роз’єднаних націй”. На жаль, можна лише реалістично передбачити, що без дипломатичного дива навіть теперішній найбільший саміт усіх часів у Нью-Йорку не виправдає сподівань, які на нього покладалися.

Тему продовжує віденське видання Kurier і також звертає увагу на те, що державам-членам ООН бракує єдності:

„Світовий уряд” - ООН - занадто керується окремими інтересами. Це найбільше стосується США та їхньої теперішньої адміністрації. У неоконсервативних стратегів Джорджа Буша є просте гасло: „Відповідають нашим уявленням інституції ООН – добре. Не відповідають – теж добре. Тоді ми вирішуємо все без залучення ООН, -

пише Kurier та зазначає, що і Європа не надто прагне до випрацювання єдиної позиції:

Але й з Європою каші не звариш. Замість того, щоб прагнути отримати єдине місце в Раді Безпеки, Лондон та Париж взагалі не думають про це. А тепер ще й Берлін забажав оселитися в скляному палаці на Іст Рівер. Ці прагнення зрозумілі, але вони паралізують ООН. І реформу, якої конче потребує організація, вже зовсім звульгаризували. Утім, її мали би провести на вимогу моменту. За допомогою структур післявоєнного часу та „холодної війни” з проблемами ХХІ століття впоратися не вдасться.

Берлінське видання Tagesspiegel приділяє увагу ініціативам Генерального секретаря ООН Кофі Аннана:

«Організацію об’єднаних націй потрібно оновити так, як навіть важко собі уявити,” - сказав генеральний секретар минулої осені. Він мав рацію. Його пропозиції, ймовірно, настільки перевищують межу уявлень такої великої кількості країн-членів організації, що всеохоплюючої реформи взагалі не буде. Навіть тепер зрозуміло: для головної мети Аннана - розширення Ради Безпеки - не набереться більшості голосів. Організація об’єднаних націй залишиться навіть після цього саміту все ще старою Організацією об’єднаних націй. Аннан ще під час дебатів щодо війни в Іраку визнав, що авторитету не вистачає навіть для існування самої ООН, не говорячи вже про намагання впливати на перебіг світової історії. Можливо, без нього керівники 170 країн взагалі не почали би говорити про те, як можна посилити політичну та моральну вагу ООН.