Нюрнберг-Харків: як функціонують партнерства між містами

Партнерські стосунки між Харковом та Нюрнбергом існують стільки ж часу, скільки і незалежна Україна. Про те, чого вдалося досягти у співпраці між містами та над якими планами вони працюють, DW вдалося дізнатися у представників міської влади обох громад, які взяли участь у конференції в Нюрнберзі.

"У нас контакти у різноманітних сферах, є увесь спектр, це партнерство справді живе", - зазначає голова фракції СДПН у міській раді Нюрнберга Анья Прельс-Каммерер. Представниця Харківської міської ради Ольга Дем'яненко, яка відповідає за міжнародні контакти, називає партнерські відносини між містами дуже тісними. "Коли почалися ці жахливі події у нашій країні, то місто-побратим Нюрнберг було першим, хто відгукнувся на нашу потребу в допомозі переселенцям, які перебували у Харкові", - зауважує Дем'яненко.

Її колега з Нюрнберга Норберт Шюрґерс розповідає, що у перші роки партнерство переважно зводилося до надання Харкову гуманітарної допомоги, підтримки закладів соціальної роботи, психіатричної лікарні. "Ми також допомагали облаштовувати притулки для дітей-сиріт, їдальні для малозабезпечених. Тож це були конкретні, але переважно гуманітарні проекти. На щастя, це змінилося. І ми рухаємося у напрямку: обмін найкращими практиками, експертами, досвідом", - пояснює Шюрґерс. Він наголошує, що обидва міста намагаються співпрацювати на рівних.

Наука, освіта, культура

В чому питання нерівності взагалі не постає, так це у сфері культури. Обмінюються візитами оркестри, музиканти, художники та інші митці, поети разом складають вірші, зустрічаються між собою журналісти. У 1995 році в Харкові відкрили Будинок Нюрнберга, який організовує багато проектів у сфері культури.

Активною є також співпраця між освітніми закладами. Загалом між Україною та Німеччиною діє близько 200 партнерств між вишами. Харківська область може похвалитися третім місцем серед українських регіонів (12 відсотків партнерств), а Баварія перебуває на першому місці з німецького боку (20 відсотків).

Прельс-Каммерер розповідає про проект, за яким школярі з кожного міста їздили до іншого: "Темою були права людини: наших школярів найбільше вразило те, що вони змогли побувати на (харківському - Ред.) Майдані, поспілкуватися з людьми, які брали участь у ньому. А школярі, які тут були, займалися темою прав людини в Європі, вони зробили разом фільм та книгу".

Один раз на два роки у Нюрнберзі проходить захід "Довга ніч наук", коли протягом вечора та до 1 години ночі понад 130 закладів відкривають свої двері для відвідувачів. Це і дослідницькі установи, і підприємства, і стартапи, і органи влади. За словами Шюрґерса, в Нюрнберзі цей захід є дуже успішним. Харків з 2013 року теж почав проводити "ніч науки". "Ми починали з шести учасників, а зараз уже 23. З Нюрнберга приїжджали експерти, які навчали нас, як проводити цей захід, ми з ними розробляли концепцію для Харкова", - уточнила, своєю чергою, Ольга Дем'яненко.

Вона розповіла, що у квітні 15 людей з Нюрнберга на чолі з Норбертом Шюрґерсом взяли участь у марафоні в Харкові, а влітку українські марафонці їздили до німецького міста.

Економіка, комунальне господарство

Нюрнберг суттєво допоміг Харкову, коли там відкривали туристичний інформаційний центр. "Ми запозичили багато досвіду у Нюрнберга. Наші співробітники приїжджали сюди на стажування - починали з двох людей, а зараз приїжджали десять. Нам надавали документацію, як ведуть статистику туристів. В Україні це нагальна проблема, адже нема офіційної статистики, і кожне місто веде її, як може, у співпраці з готелями", - пояснила Дем'яненко. За її словами, найактивніша співпраця в туризмі була під час підготовки до "Євро-2012" - Нюрнберг допомагав з маркетингом, з просуванням іміджу міста, - але і зараз часто виникають питання, у яких німецьке місто надає допомогу.

У комунальному господарстві зараз між Харковом та Нюрнбергом немає проектів, хоча вони були раніше. Ольга Дем'яненко зауважила, що ведуться переговори щодо проекту з енергоефективності: "Нам багато є чого повчитися у Нюрнберга". Крім того, Харків хоче налагодити співпрацю з Державною службою України з надзвичайних ситуацій та пожежними організаціями в Нюрнберзі, щоб перейняти досвід добровільної пожежної охорони (основною формою організації пожежної охорони в Німеччини є добровільні організації, організовані на рівні громад). "В Україні такого немає, це ноу-хау для нас, тож ми хотіли би, аби німецька сторона та Нюрнберг нас підтримали", - наголошує представниця міськради Харкова.

В економіці також більше планів, аніж результатів. Шюрґерс повідомив DW, що Нюрнберг хоче знайти німецькі підприємства, які б інвестували у Харків: "Зараз це питання майбутнього, але ми бачимо значний потенціал у сфері економічного співробітництва. Також у нас є плани в питаннях захисту довкілля та утилізації сміття". Крім того, 7 листопада у Харкові пройшов українсько-німецький форум "Біоенергетика, енергоефективність та агробізнес". Як зазначає Ольга Дем'яненко, у Німеччині приділяють значну увагу агропромисловому комплексу в Україні та бачать це як перспективний напрям.

Чого Нюрнберг навчився у Харкова

Водночас і німецьким містам є чого повчитися у своїх українських побратимів. "Хай це і прозвучить абстрактно, але ми вчимося гостинності, готовності йти назустріч іншим культурам. Не менш важливим, ніж економічна співпраця, є те, що люди знайомляться один з одним, вчаться розуміти один одного, щоб ми мали мир у Європі і, можливо, одного дня досягнемо, щоб Україна вступила до ЄС", - ділиться своїм оптимізмом Норберт Шюрґерс.

Анью Прельс-Каммерер свого часу вразило, наскільки швидко Харкову вдалося розмістити внутрішніх переселенців з Донбасу: "Не знаю, чи вдалося б нам так швидко впоратися". Також представниця міської ради Нюрнберга згадує широкі вулиці у Харкові: "Ми заздримо: там же можна зробити велодоріжки та все, що тільки можна уявити. А у нас із цим не так добре. Ми завжди знаходимо імпульси у містобудуванні: як організовано місто, як люди там живуть. Особисті контакти завжди щось приносять і змінюють те, як ми дивимося на світ".

"Я відповідальний за близько 20 партнерств. Наше з Харковом є одним з найінтенсивніших, які у нас були, і я сподіваюся, що так і залишатиметься надалі", - підсумовує Норберт Шюрґерс.