Переговори щодо Косово: поступ не проглядається

На початку восьмого раунду переговорів у австрійській столиці проблема виникла із зовсім несподівано боку. Делегація від уряду Сербії відмовилися обговорювати питання щодо захисту сербської меншини в Косово. За словами представників Белграда, недоречно говорити про національну меншину на території, що належить титульній нації. „Якщо ми тут у Відні розпочнемо перемовини про права національної меншини, то ми фактично визнаємо, що ми в Косово є національною меншиною!” – заявив Марко Якшич, представник Косовських сербів на переговорах.

Хоча Белград не може не розуміти, що проблема безпеки сербів, яких нині в Косово налічується близько десяти відсотків, вимагає якнайшвидшого вирішення. Утім, сербська сторона стверджує, що поки цю тему обговорювати зарано і що її слід відкласти принаймні до того часу, доки не буде визначено статус провінції.

А справа із визначенням статусу Косово практично не зсунулася з місця, незважаючи на те, що переговори тривають уже півроку. Сербська і албанська переговорні делегації не готові йти одна одній на поступки. Який погляд на цю ситуацію має Європейський союз? З таким запитанням „Німецька хвиля” звернулася до координатора ЄС з питань Південної та Східної Європи Ергарда Бузека. На його переконання, повній незалежності Косово немає альтернативи:

„Питання лише в тому, коли настане час для цього? Коли сербська сторона, з одного боку, зможе сприйняти такий поворот справи, а з другого боку, косовські албанці будуть у стані скористатись цією незалежністю. Тобто, дозріють до того, аби збудувати свою державу. Кожен з цих аспектів має свою глибину. Для албанців – це питання готовності грати за певними правилами. Зокрема, захищати національні меншини. А для сербської сторони – це, власне, проблема сприйняття”.

Але чи зможе сербська сторона взагалі коли-небудь погодитися на те, що Косово відійде з підпорядкування Белграда? Пан Бузак вважає, що ця проблема лежить у суто ірраціональній площині:

„Тут треба зазначити, що в розумінні сербів Косово має міфологічне значення. Коли міністр закордонних справ Сербії Вук Дражкович заявляє, що Косово – це „сербський Єрусалим”, то про це не можна дискутувати на раціональному рівні. Велику роль у цій проблемі відіграє емоційність та міфологічність. Тож має пройти тривалий процес звикання з новими історичними реаліями. І більша частина сербських політиків повинні ще до цього дійти”.

Можливо серби скоріше б погодилися на незалежність Косово, якби Брюссель їм чітко пообіцяв, що після цього Сербія має всі шанси стати повноправним членом Європейського союзу. Тобто - членство в обмін на провінцію. Наскільки реальним міг би бути такий план для посередництва ЄС у віденських переговорах? Ергард Бузек вважає його не надто прийнятним:

„Я не думаю, що доречно розглядати такий обмін. Вважаю, що значно краще допомогти Белграду зрозуміти його значення для Європейського Союзу. Його значення в економічному розвитку, геостратегічному розвитку, транспортне значення Дунаю, яке досі до кінця не використовується. Значення загалом Сербії, як країни, де перетинаються транспортні шляхи. На мою думку, ми повинні більше наголошувати на позитивних сторонах. Бо поки що, коли ми говоримо про Сербію, то йдеться лише про дві теми: перша – Косово, друга – Младич. А ці теми – не надто приємні”.

Яка доля може очікувати Косово, після здобуття незалежності? Чи буде здатна маленька провінція вижити самостійно? На це запитання відповідає Ергард Бузек:

„Я великий противник цієї ідеї про здатність до виживання. Я пригадую, коли Словаччина відділялася від Чехії, то теж було багато розмов про нездатність цієї країни вижити самостійно. Чи є Словенія замалою, аби вижити? Нині вона за рівнем економічного розвитку обігнала Грецію та Португалію. Я впевнений, що як у чорногорців, так і в косоварів все вийде добре”.

Любомир Петренко