1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Передвиборна Німеччина: прихід нових лівих

Огляд німецької преси підготував Любомир Петренко.12 червня 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALxy

Напередодні очікуваних восени позачергових парламентських виборів у Німеччині на партійній арені з“являється нова політична сила. Вона виникла внаслідок об“єднання посткомуністичної Партії демократичного соціалізму та нещодавно створеної Виборчої альтернативи за працю та соціальну справедливість. Ця тема й отримала найширше відображення в німецькій пресі. Газета BILD AM SONNTAG пише:

Через 15 років після об“єднання Німеччини почали зростатися докупи речі, котрі мають стільки ж спільного, як риба й велосипед. З одного боку – Оскар Лафонтен, котрий ще 1990 року бажав об“єднатися швидше з Францією, ніж зі Східною Німеччиною. З другого боку – Партія демократичного соціалізму, спадкоємиця Соціалістичної єдиної партії Німеччини, котра виживає за рахунок того, що воскрешає ностальгію за часами НДР у боротьбі зі зверхністю Західної Німеччини.

Наголошує BILD AM SONNTAG і робить таке зауваження:

Єдине, що об“єднує обидві ліві партії, – це хибна віра їхніх прихильників у те, що, нібито, раніше все було краще. До ностальгії зі сходу долучилася ностальгія з заходу. Одні бажають повернути їхню гарну НДР, але з бананами та західними автомобілями. Інші хочуть знову опинитися в затишній соціально захищеній західнонімецькій державі 70-80-х років. Головним програмним пунктом парітї має стати: „Поверніть Берлінський мур назад!“ Лише тоді зліва й справа знову буде мир і порядок, – іронізує BILD AM SONNTAG.

Заяви лідерів нової лівої сили Оскара Лафонтена та Ґреґора Ґізі аналізує CELLESCHE ZEITUNG:

Свіжоспечена парочка Оскар і Ґреґор визначають новий східно-західний рух як мішанку зі всіх тих, хто виступає за „іншу“ політику. Іншу, аніж та, яку проводив «червоно-зелений» уряд під час реалізації соціальних реформ. Іншу, аніж та, яку проводитиме майбутній канцлер Анґела Меркель під прапором консерваторів та лібералів. Але, за що виступатиме ця нова сила? Чи вистачить двох світлих голів, аби збудувати місток між посткомуністами та профспілковими активістами, котрі розчарувалися в Соціал-демократичній партії? Принципово нової політики від нових-старих політичних фігур навряд чи можна очікувати. Ситуація і без цих марнославних самовисуванців нівроку прикра, – вважає CELLESCHE ZEITUNG.

Над причинами об“єднання двох лівих сил розмірковує газета KÖLNER STADT-ANZEIGER:

Два слабаки об“єднуються, аби стати сильнішими. ПДС хотіла б скоритстатися шансом вийти із регіонального гетто східнонімецької партії і позбутися іміджу спадкоємниці СЄПН. Виборча альтернатива під час виборів до земельного парламенту в Північному Рейні-Вестфалії зрозуміла, що без звучних імен та міцної організації дуже складно пробитися до парламенту. Обидві партії репрезентують себе захисниками слабших. Насправді ж нові ліві партії – це старі політичні сили, які повернулися іншим боком. Водночас вони зуміють спровокувати неспокій у Соціал-демократичній партії, змусять її вступити в конкуренцію за вироблення кращої концепції соціального забезпечення. І вже це можна важати позитивним, – завершує KÖLNER STADT-ANZEIGER.

На завершення – коментар на європейську тему. WELT AM SONNTAG пише про саміт Євросоюзу, котрий розпочнеться 16 червня. Головною темою зустрічі лідерів стане майбутнє спільноти після відхилення проекту конституції ЄС на референдумах у Франції та Нідерландах:

Вони борються. Кожен за себе, всі разом і всі проти всіх. Розробляються різноманітні стратегії, куються коаліції: Ширак зі Шредером, Шредер із Шираком, обидва з Юнкером, Шредер з Блером. Підготовка до саміту ЄС, який пройде в четвер та п“ятницю, перетворилася на якийсь трилер. Коли глави держав та урядів зберуться в Брюсселі, то розмова йтиме в першу чергу про гроші, про великі гроші. Вони мають вирішити, чи зможе Європейський союз дозволити собі між 2007 і 2013 роками витратити 960 мільярдів євро. Як мінімум. Європейська комісія взагалі вимагає одного трильйона. Іде жорсткий пресинг. „Ні“ Франції та Нідерландів Європейській конституції і криза, яка через це виникла, змушують учасників зустрічі до демонстрації єдності, якщо вони не хочуть остаточно зганьбитися, – підкреслює WELT AM SONNTAG.