1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Погляди на Європу

Ґабі Ройхер10 березня 2007 р.

Днями у Брюсселі за участі канцлера Анґели Меркель було відкрито масштабну виставку, яку Німеччина присвятила своєму головуванню в Євросоюзі.

https://p.dw.com/p/AP85
Таким побачив афінський Акрополь художник Лео фон Кленце
Таким побачив афінський Акрополь художник Лео фон КленцеФото: BAYERISCHE STAATSGEMÄLDESAMMLUNGEN, MÜNCHEN

У березні Європейська спільнота відзначає свій півстолітній ювілей. Ця дата є святковою не лише для політиків. Адже такі гасла як „Європа без кордонів” значно раніше стали актуальними для митців. Провідні художні галереї Німеччини (Державні музеї Берліна, Державна мистецька колекція Дрездена та Баварська державна колекція картин) представляють європейському загалу спільну виставку найкращих робіт німецьких художників 19-го століття, які виникли під час подорожей митців Європою. Експозиція під назвою „Погляди на Європу” проходить у брюссельському „Палаці мистецтв”. Вона розділена на дванадцять секцій, присвячених різним країнам.

Багатий європейський спадок

Німецькі художники багато подорожували і втілювали свої індивідуальні враження у картини. Це погляди на різні регіони Європи, їхню культурну особливість і самобутній уклад життя. Багатство цього художнього спадку може розвіяти численні стереотипи, із якими відвідувачі прийдуть на виставку, переконаний один із трьох її кураторів керівник Старої національної галереї у Берліні Бернард Маац:

„Я гадаю, що наше уявлення про 19-те століття є значною мірою хибним. Багато кому здається, що численні війни цієї доби є свідченням того, що національна розмежованість Європи була сильнішою, ніж прагнення інтернаціональності. Ця виставка засвідчує, що це не так. Митці завжди із великою цікавістю дивилися на те, що відбувається в інших країнах. Вони багато подорожували і намагалися подолати національні кордони“.

Художники вирушали у подорожі з різними очікуваннями: одні шукали натхнення у бурхливому, багатонаціональному житті великих портових міст, інші – у захоплюючих ландшафтах. У різні періоди 19-го століття були і різні місця-магніти, які буквально притягували митців з усієї Європи. Після античної Греції законодавцем мод у мотивах стала „Bella Italia“. Бернард Маац пояснює, чому художники так любили Рим, Флоренцію або Венецію:

„Італія – це та країна, в якій бували майже всі провідні митці. Там вони знаходили натхнення, а також художні імпульси ренесансу і античності. Крім того, життєві умови були практично ідеальними”

Не лише на південь

Але не всіх художників приваблював Апеннінський півострів. Приміром, Каспара Давіда Фрідріха вабили суворі ландшафти Півночі. Йоганн Фрідріх Август багато часу проводив в Англії, де вивчав традиційну техніку портретування. Юліус Шрадер захоплювався бельгійською школою. Саме у 19-му столітті мистецький світ став зближуватися, обмін ідей і знань ставав все більш інтенсивним, пояснює Бернард Маац:

„Епоха залізниці надзвичайно сприяла тому, що нині у нашому недійному суспільстві є особливо відчутним, а саме – переживання цілісності Європи у нашому повсякденному житті”.

Показати взаємні впливи

Виставка „Погляди на Європу” має на меті не тільки продемонструвати історичні події у картинах. Важливіше показати взаємні впливи в європейському мистецтві тієї доби, зазначає співорганізатор виставки, керівник Нової Пінакотеки у Мюнхені Йоагімм Каак:

„Відвідувачі виставки подорожують Європою разом із митцями. Кожен з розділів, присвячений одній з країн, має свої наголоси на різних періодах 19-го століття. Це дозволяє відвідувачам здійснити подорож через усю Європу, крізь ціле століття”.

Наприкінці ХІХ-го століття художники звертають увагу на індустріалізацію, яка стрімко міняє обличчя старої Європи. Одна з найбільш відомих картин художника Адольфа Менцеля зображує робітників на сталеливарному заводі. Бернд Маац продовжує:

„Виставка завершується картинами Макса Ліберманна, який зображував соціальні утопії. Він багато працював у Голландії. Коли він малював ткацьку школу, будинок для старих або сиротинець – він не бачив у цьому мистецькі об’єкти. Він хотів зобразити інший уклад життя”.

Організатори виставки „Погляди на Європу” вже отримали численні позитивні відгуки як про саму ідею цієї експозиції, так і про її творчу реалізацію. Німецькі шанувальники мистецтва також часто зізнаються, що їм цікаво було би дізнатися, якою ж бачили тогочасну Німеччину митці з різних куточків Європи. Можливість проведення такої виставки у Берліні вже обговорюється.