Полеміка Джорджа Буша та Кофі Аннана на Генеральній асамблеї ООН

Відкриття Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, підняття цін на залізничні квитки у Німеччині та виставка сучасного мистецтва із зібрання Фрідріха Крістіана Фліка – такі теми сьогоднішнього огляду німецької преси. Спочатку до міжнародних тем.

Газета НОРДВЕСТ-ЦАЙТУНГ присвячує свій коментар виступу на Асамблеї американського президента Джорджа Буша та генерального секретаря ООН Кофі Аннана, який вкотре закликав політиків поважати міжнародне право:

«Якщо генеральний секретар ООН впродовж короткого часу кілька разів різко нападає на США за їхню політику в Іраку, то це свідчить про те, що у його дипломатичному арсеналі більше нічого не залишилося. Але у Вашингтоні всі заклики до американського уряду вирішувати проблему разом з Об»єднаними Націями, а не всупереч їм, пропускають повз вуха. Вимога американського президента Джорджа Буша до ООН проявляти більше інтересу до Іраку вочевидь розлютила Аннана. Втім, заклики Буша зрозумілі. Відбудова Іраку стоїть під загрозою провалу. Вже йдуть розмови про громадянську війну. У цій ситуації ООН повинна втрутитися. Аннану доведеться проковтнути цю гірку пігулку. Але генеральний секретар ООН має дуже прискіпливо стежити за тим, щоб не стати пособником у політики, метою якої нині є перемога на президентських виборах у США».

Чимало газет коментують відкриття у Берліні виставки творів сучасного мистецтва з колекції Фрідріха Крістіана Фліка, довкола якої ведуться палкі дискусії, бо його дід, збройний магнат Фрідріх Флік, за часів націонал-соціалізму використовував на своїх заводах підневільну працю. Видання МАЙН-ЕХО висловлює таку думку:

«Берлін, стара і нова столиця Німеччини, є найкращим місцем у світі для показу колекції Фліка. У цьому місті, де ухвалювалися рішення про злочини націонал-соціалізму, і в якому народжувався опір гітлерівському режиму, як ніде інде можна обговорювати світлі й темні сторінки німецької історії. Одне не виключає іншого: можна показувати колекцію родини Фліка і водночас говорити про її зв»язки з нацистським режимом, шанувати мистецтво і вшановувати підневільних працівників».

Оскільки виставку колекції Фліка відкривав канцлер Ґергард Шредер, то газета РЕЙНІШЕ ПОСТ зазначає:

«Чимало відомих людей захищає колекціонера Фрідріха Крістіана Фліка і його виставку від критиків. У промові під час відкриття виставки демонстративно став на бік тих, хто не хоче давати місця моральним гризотам, і канцлер. Така позиція не була ні випадковою, ні такою, що йде врозріз із його лінією поведінки. Навпаки. «Повоєнне дитя» Шредер - про це свідчить, зокрема, і його виступ на урочистостях з нагоди 60-річчя висадки союзних військ у Нормандії – відчуває себе першим канцлером, який не робить німецьку історичну вину визначальним фактором своєї політики. Це можна назвати легковажним, можна назвати забуттям історії. Але Шредер знає, що більшість населення, зокрема молодих людей, стоїть на його боці».

Темою обговорення стало і заплановане німецькою залізницею підвищення цін на квитки. Газета МІТТЕЛЬДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ так коментує це рішення:

«Не надто веселий хід залізниці: вже вдруге нинішнього року керівник залізниці Медорн хоче підняти ціни на квитки. Ґрунт: зростання цін на струм та дизельне паливо. Звучить переконливо і в той же час - як виправдання. Щоб стати рентабельною, у залізниці є два шляхи. Вона може спробувати привабити пасажирів – гарним сервісом, швидкістю, чистотою, проведенням акцій здешевлених квитків. Альтернатива цьому - залізти глибше до кишені своїх постійних клієнтів. Цей другий варіант і обрано: комерційність перемогла сервіс».

Критикує рішення залізниці й газета НОЙЕ ОСНАБРЮККЕР ЦАЙТУНГ:

«Таку людину як Медорн не так то й просто вибити з сідла: окрилений високою метою, він із своєю м»якою посмішкою відкидає всяку критику залізниці. Усе повинно бути нині підпорядковане одній меті, а саме найшвидшому виведенню залізниці на біржу – чого б то не коштувало. Звичайно, і Медорн знає, як відлякують високі ціни. Але він мабуть розраховує одержати прибутиок і при зниженні числа пасажирів. Можливо, в короткостроковій перспективі це і виправдано, але в довгостроковій така позиція хибна: це доведе йому, зокрема, і зростаюче число авіакомпаній, які пропонують дешеві польоти. Вони лише того й чекають, щоб збільшити кількість пасажирів. Багато що свідчить про те, що залізниця своїх клієнтів втратить - і це попри те, що вже нині поїзди наповнені мінімально. Саме тут залізниці треба докласти рук: бо інакше й на біржі вона може стати привабливою лише для мисливців за дешевинкою».

Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко