Постійна боротьба за місце під сонцем

Нещодавно єдиний український легіонер у бундеслізі Андрій Воронін оголосив про перехід з наступного сезону до англійського «Ліверпуля». Цей клуб не дарма поклав око на Андрія, що відмінно проявив себе на останньому Чемпіонаті світу, а також успішно виступав за свій нинішній клуб «Байер» з Леверкузена.

«Пропозиції від таких клубів надходять не щодня. Тому це мій шанс проявити себе, і я не міг втратити його. «Ліверпуль» щороку грає в Лізі чемпіонів, а моєю метою і завданням завжди була гра на найвищому рівні», -

так пояснює рішення про перехід до легендарного англійського клубу «Ліверпуль» сам 27-річний Андрій Воронін. Проте український футболіст дуже вдячний тій школі спортивного, та й не тільки спортивного життя, яку він пройшов у Німеччині.

„Німеччина завжди вирізнялася своєю пунктуальністю, чистотою і порядком. А цього не тільки в Одесі і в Україні, загалом, але й у багатьох європейських країнах немає. Це дуже хороша якість”.

Професійна футбольна кар'єра Андрія Вороніна абсолютно нетипова для легіонера з пострадянської держави. Андрій Шевченко, Іван Ребров, Віктор Скрипник – всі вони опинилися в західних клубах, ставши перед тим зірками в Україні. Кар’єра Вороніна швидше нагадує той шлях, який пройшли деякі бразильські легіонери, що потрапляли до Європи ще підлітками. З 1995 по 2000 роки Воронін грав за молодіжні склади клубу «Боруссія» з Менхенґладбаха.

“Як футболіст остаточно я сформувався в Німеччині. Я приїхав сюди в 15 років, після виступу за юнацьку команду «Чорноморця». Німеччина дала мені професіоналізм, а також абсолютно іншу трудову ментальність. Німеччина дала мені дуже багато не тільки у футболі, але й у житті взагалі.”

З 2000 по 2003 рік Андрій Воронін виступав за клуб другої бундесліги „Майнц”. Потім рік грав за клуб Кельна. Попри те, що ця команда тоді покинула виший ешелон німецького футболу, молодого українського футболіста помітили й запросили до леверкузенського «Байера».

„У мене дуже хороші спогади про всі клуби, в яких я грав. У «Леверкузені» у мене добрі відносини як з усіма членами команди, так і з уболівальниками”.

У кожному з німецьких клубів, за які Андрію доводилося виступати, він постійно боровся за місце під сонцем, за місце в основному складі. Конкуренція між футболістами в усіх клубах першої і другої бундесліг дуже висока: на лавах запасних у кожного тренера є кілька гравців однакового амплуа. Природно, що вибірають кращих з найкращих. Не менше жорстка конкурентна боротьба чекає на Андрія і в «Ліверпулі». Але він ставиться спокійно до такої перспективи:

«Якщо ти в таких командах як «Ліверпуль» виборюєш місце в стартовому складі, то це означає, що ти дійсно чогось вартий. І я цього не боюся. Навпаки, мені це дуже цікаво. Хоча я розумію, що буде непросто, і ніхто нічого мені дарувати не збирається. Але я зроблю все, щоб і в «Ліверпулі» зробити собі добре ім'я».

З Андрієм Вороніним розмовляв кореспондент «Німецької хвилі» Олександр Павлов

Ми завжди раді отримати від вас листи із запитаннями про навчання в Німеччині. Серед усіх, хто відішле свого листа в травні, ми розігруємо компакт-диск німецького гурту De-Phazz. Наша адреса в Україні:

„Німецька хвиля”, Українська редакція, вул. Богдана Хмельницького 25, 01901 КИЇВ.

Листи приймаємо також електронною поштою: ukraine@dw-world.de

На своїх листах не забудьте поставити позначку „Ринок і кар’єра”.