Права людини в Україні: ситуація покращилася, але до прориву ще далеко

Що таке міліцейське свавілля, на власному досвіді довідався 16-річний Максим Калінін з Керчі. Як повідомляється в звіті „Міжнародної амністії”, дівчина, з якою в нього розгорілася суперечка, поскаржилася на юнака своїм друзям-правоохоронцям. Невдовзі після цього три працівники міліції затримали Максима і при цьому не забули кілька різів ударити його. В наручниках підлітка відвезли до міліцейського відділення, де йому погрожували й знову били. Лише наступної доби хлопця відпустили додому. Побої йому довелося загоювати в лікарні. Батьки Максима не стали миритися з таким знущанням над їхнім сином і звернулися за допомогою до прокуратури. Приємна новина - цей випадок не „зам”яли”. Відбувся процес, і міліціонерів, причетних до побиття підлітка, засудили до трьох та чотирьох років тюрми. Говорить представник німецького відділення правозахисної організації „Міжнародна амністія” Фердінанд Муґенталер:

„В Україні справді можна спостерігати певне покращення ситуації з правами людини, але робити тут якийсь остаточний позитивний висновок ще зарано. Уряд намагається протидіяти насильству з боку міліції, але цих заходів недостатньо.”

Як повідомляє „Міжнародна амністія”, торік надійшло понад тисячу скарг у зв”язку зі знущанням в українських органах міліції, проти підозрюваних правоохоронців порушено 226 кримінальних справ. Одна з причин, чому міліціонери вдаються до насильства над затриманими, на думку експертів „Міжнародної амністії”, полягає в низькому рівні професійної підготовки міліціонерів. Фердінанд Муґенталер продовжив:

„З одного боку, міліціонерів раніше ніхто не вчив поважати права людини, з іншого - вони не достатньо підготовлені, їм бракує необхідного оснащення для ефективного збирання доказів, які б допомогли довести провину підозрюваних. Але слід зауважити, що катування, знущання, погрози зовсім не допомагають знайти правду. Швидше це призводить до того, що підозрюваний визнає свою провину, хоча це може й не відповідати дійсності.”

Серйозне занепокоєння з боку правозахисної організації „Міжнародна амністія” викликають також повідомлення про антисемітські та расистські інциденти в Україні:

„Торік, за даними Ради євреїв колишнього Радянського Союзу, в Україні сталося вісім нападів на євреїв та їхні установи. Йдеться про акти вандалізму на стінах синагоги та єврейських культурних центрів в Івано-Франківську, Ізмаїлі, Житомирі, Вінниці. У Львові невідомі розписали антисемітськими та антивірменськими гаслами стіни вірменської церкви. У Києві скінхеди напали на темношкірого американця. Тут мали б сказати своє слово правоохоронці, але, складається враження, що робиться не достатньо, аби запобігти таким випадкам.”

Правозахисники не забули згадати й про торгівлю людьми, яка залишається для України серйозною проблемою. „Україна й надалі належить до тих країн, з яких велику кількість чоловіків, жінок та дітей продають за кордон”, - наголошується в звіті „Міжнародної амністії”. Що ж стосується свободи слова, то тут, за словами Фердінанда Муґенталера, можна говорити про відчутні позитивні зрушення. Водночас правозахисники критично висловлюються стосовно перебігу процесу в „справі Ґонґадзе”:

„Міжнародна амністія” занепокоєна тим, що цей процес не сприяє притягненню до правової відповідальності всіх тих, хто причетний до вбивства журналіста. Незважаючи на те, що вже чимало зроблено для розкриття цього злочину, ми закликаємо продовжити ретельне розслідування і нарешті встановити відповідальних та замовників убивства.”

Володимир Медяний