Практика в Бундестазі: експорт демократії на німецький лад

� українок.

Цього року на практику до Бундестагу приїхало близько ста молодих людей з двадцяти однієї країни. Усі вони успішно завершили вищу освіту та вільно говорять німецькою мовою. А також пов”язують майбутнє з розвитком демократії в своїй країні. Саме на таких учасників розрахована програма “Міжнародна парламентська практика”, яку проводить Бундестаг у співпраці з трьома берлінськими унівсерситетами. Майже весь перший місяць практиканти проведуть у подорожах різними містами Німеччини, а також в Брюсселі, де для них заплановані семінари в п”яти найбільших німецьких політичних фондах. Після цього на практикантів чекає робота в офісах німецьких депутатів. Бернд Шелен, член Бундестагу з 1994 року, наголошує на тому, що депутати в жодному разі не сприймають практикантів за хлопчиків на побігеньках, а очікують від них активної співпраці:

”Практиканти будуть активно залучаються до роботи з депутатами. Завдання депутатів Бундестагу полягає у підготовці законів, і це є дуже складним і довгим процесом. І наші практиканти мають можливість спостерігати за цим процесом і брати в ньому безпосередню участь”.

Цього року, як і минулого, пан Шелен був у складі комісії, яка відбирала українських учасників програми. Запит подавали майже дві сотні молодих українців. Однак можливість пройти співбесіду отримали тільки дванадцятеро. Утім, як пригадує пан Шелен обирати з їх числа було теж дуже складно, оскільки, якість українських кандидатів останнім часом сильно зросла:

”Це було надзвичайно складно, бо всі цьогодрічні кандидати, яких ми зустріли в Києві, а саме 12 осіб, були справді дуже сильними. Ми ж спочатку могли вибрати тільки п”ять, що справді було важко. Скажу, що минулорічні кандидати не мали б супроти цьогорічних кандидатів жодних шансів".

Цього року комісія відібрала в українську “делегацію” лише жінок. Юлія Гладкова – одна з представниць України. Після закінчення романо-германського факультету в університеті в Сумах вона працювала в міжнародному відділі офісу Віктора Ющенка. Юлин підхід до практики дуже конструктивний:

”По-перше, хочеться порівняти роботу в українських та німецьких парламентах. По-друге, хочеться поглибити українсько-німецькі відносини, що, я думаю, нам вдасться, ми на цьому шляху вже багато чого досягли, а по-третє, тут дуже велика мультинаціональна група, це буде дуже корисно за п”ять місяців зі всіма роззнайомитися і побачити, з ким в чому можна співпрацювати”.

Чимало учасників програми передусім цінують можливість саме зав”язати контакти з представниками різних країн. Серед них – Петер Бурба із США. Його дідусь – українець з міста Ромни Сумської області. Сам Петер вільно дискутує на широку тематику української внутрішньої політики і не пропустив нагоди скористатися перепусткою в Бундестаг, коли там мав промову президент України:

”Я був присутнім на промові Ющенка й думаю, що вона була справді успішною. Мені імпонує його бачення майбутнього в Україні. Тут є декілька учасників з України і я також сподіваюся, що в Бундестазі я отримаю можливість працювати над темами, які мають стосунок до України”.

Якщо сьогодні учасники Міжнародної парламентської практики безтурботно спілкуються на вечірках, то можливо через певний час вони вестимуть між собою дипломатичні переговори на державному рівні. Принаймні так говорить депутат Бундестагу Вольфганг Бьорнзен, який вже кілька років поспіль є референтом програми:

”Ця програма триває вже 19 років, і ми констатуємо, що чимало наших колишніх парламентських практикантів сьогодні займають високі державні посади, оскільки вони, і не в останню чергу за допомогою нашої практики, знайшли в собі сили й підтримку своїх намірів працювати для демократії”.

Після “помаранчевої революції” значно зріс інтерес німецьких депутатів саме українських учасників практики в Бундестазі. Цілком можливо, що вже наступного року перебирати досвід німецької демократії поїде вже значно більше талановитих молодих українців.