Адмінресурс

"Староста нам сказала, що відмінять пари, й ми повинні обов'язково піти на антифашистський мітинг. Участь потрібно було підтвердити особистими підписами, інакше, мовляв, підведете викладача", - розповіла в розмові з DW студентка Донецького національного університету, яка попросила не називати її ім'я. Зі слів дівчини, в аудиторіях також ширились чутки, що за невиконання розпорядження можуть позбавити стипендії чи профспілкових студентських пільг.

В іншому ВНЗ про обов'язковість участі в провладному мітингу начебто попереджали самі декани факультетів. "Усі розуміють, що так чи інакше це може відбитися на подальшому навчанні, адже попереду іспити й державні заліки, тому ніхто не хоче мати для себе проблем", - каже один із старшокурсників. Про подібний тиск розповідають і працівники державних підприємств.

Зокрема, йдеться про мітинг, що стався ще 17 травня в Донецьку, який офіційно оголосили як "антифашистський" з вимогою заборони партії "Свобода". На ньому зібрали близько 10 тисяч людей з усієї області.

Проте деякі студенти наважилися звернутися до ректорату зі скаргами на примусове залучення їх до мітингу. Вони поскаржились також правозахисним громадським організаціям на примусове залучення їх до провладних мітингів. Існування таких скарг підтвердив у розмові з DW і голова донецького відділення Комітету виборців України Сергій Ткаченко.

Ініціатива окремих викладачів?

Як повідомляли українські ЗМІ, напередодні політичних акцій 17 травня в Донецьку та 18 травня в Києві український прем'єр-міністр Микола Азаров дав вказівку міністру освіти Дмитру Табачнику не примушувати студентів та працівників вищих навчальних закладів до участі в будь-яких політичних дійствах. Саме ця позиція була озвучена на засіданні ректорату Донецького національного університету, зазначила в коментарі DW керівник відділу зв'язків з громадськістю університету Вікторія Попова.

Утім, Попова не стала заперечувати, що таких випадків не було. Якщо хтось з викладачів чи представники профкому не зрозуміли позицію ректорату та використовували якісь важелі тиску на студентів, аби примусити їх до участі в мітингу, то це виключно проблема окремих викладачів, пояснила вона. "Ми всі сучасні люди, ми прекрасно розуміємо, що за нинішніх часів було б безглуздям так тупо працювати, щоб зганяти масово студентів на мітинги, не передбачаючи наслідків", - каже викладач.

Політичні рознарядки

Голова донецького КВУ Ткаченко не сумнівається в тому, що, попри всі запевнення, студентів і працівників бюджетних організацій примушують до участі в політичних акціях. За його словами, відповідних скарг не бракує. "Звичайно, це не прямий примус, який був у 2002-2004 роках, - додає Ткаченко. - Але, в будь-якому разі, влада відноситься до представників бюджетної сфери як до свого ресурсу". За його словами, згори надходить рознарядка - забезпечити масовість, і далі команда передається по ланцюжку. "Адже ніхто не хоче "підставитися" перед керівництвом і потім мати проблеми - не отримати премії, чи щось інше", - каже Ткаченко.

Небезпека для суспільства не тільки в тому, що людей зганяють на мітинги, а й в дієвості маніпулятивних політтехнологій, зауважує голова донецького КВУ. "Вигадується якась проблема, яка фактично не існує, але яка може консолідувати певну частину населення. З опозиції створюється образ ворога з клеймом "фашисти" і всі починають активно з цим ворогом боротися", - продовжив Ткаченко. На думку соціолога Ярослава Пасько, нинішня українська влада не може більше об'єднати людей навколо своїх досягнень, тому змушена мобілізувати електорат в боротьбі проти когось.