Протести в Киргизії: діалогу між сторонами конфлікту поки немає

Учасники численних мітингів у Киргизії своїх вимог не змінюють. Вони прагнуть відставки президента Аскара Акаєва та уряду, а також скасування результатів проведених нещодавно парламентських виборів. Вони, на думку як протестуючих, так і міжнародних спостерігачів, пройшли з численними порушеннями.

Опозиція, яка наразі контролює ситуацію в кількох містах на півдні Киргизії, готова на переговори з владою лише за умови відставки президента. Аскар Акаєв від такого кроку категорично відмовляється, вважає парламентські вибори демократично проведеними. Цю позицію киргизького президента мав нагоду почути й Маркус Мюллер, голова місії ОБСЄ у Киргизії. Під час зустрічі з Акаєвим, він, разом з низкою іноземних послів, запропонував своє посередництво у вирішенні кризи:

”Найважливіше в ситуації, що склалася – це діалог між обома сторонами. Найбільше ми зацікавлені в тому, щоб не допуститися ескалації насильства. Це означає – вести розмову з обома сторонами конфлікту й визначати, чи є можливість для спільної платформи, які є пропозиції для вирішення кризи”.

Нині не може йтися про те, щоб визначати, хто правий у даній ситуації, каже Маркус Мюллер. Кожна із сторін бачить правду на своєму боці й оцінює ситуацію виключно з власної перспективи.

Так, у середу стало відомо, що президент Киргизії Акаєв змінив міністра внутрішніх справ. Новим главою МВС став керівник міліції Бішкека. Майже одразу після цього призначення міліція розігнала нечисельний мітинг опозиції в киргизькій столиці. Впродовж середи новий міністр внутрішніх справ заявив навіть про те, що не виключає на майбутнє застосування сили проти мітингуючих. Такі заяви можуть означити небезпечний поворот у нинішній ситуації. Адже поки позитивний момент полягав саме в тому, що міліція не відкривала вогонь по демонстрантах, зауважив Маркус Мюллер, оцінючи обстановку на півдні Киргизії.

”Звісно, що на півдні є ризик виникнення справжнього владного вакууму. За таких умов, можливо, що інші угруповання намагатимуться відшукати зиск для себе й зробити свій внесок у дестабілізацію ситуації”.

Що ж мають і що не повинні в жодному разі робити можновладці в Киргизії, поцікавилися ми в Маркуса Мюллера:

”З моєї точки зору найгірше, що міг би зараз зробити уряд – це запровадити в країні надзвичайний стан чи спробувати досягти порядку, застосувавши силу. На мою думку, небезпека, що саме так все відбудеться, є наразі дуже високою. Натомість найліпше, що уряд міг би зробити, – це шукати шляхи до діалогу з опозицією. Поки ще є час знайти таку можливість. ОБСЄ зі свого боку готова надати допомогу в цьому”.

Голова місії ОБСЄ в Кригизії піддав також критиці опозиційні сили за їхню непримеренну позицію щодо умов початку переговорів із владою. Опозиція зі свого боку мала б задуматися над тим, як можна створити можливості для переговорів і слідкувати за тим, щоб не переступити межі легальності.

На наше питання, чи існують на сьогодні шляхи мирного розв”язання конфлікту в Киргизії Маркус Мюллер відповів:

”Звісно, в такій країні як Киргизія, де 40 відсотків населення живе за межею бідності, дуже багато приводів для розчарування людей. Тому їх відносно просто мобілізувати на протести. Особливо на селі, де люди просто в розпачі, ними легко маніпулювати. З іншого боку, в Киргизії є чимало й достатньо тверезо мислячих людей, які бачать усі можливі ризики й знають, як їм запобігти. Я думаю, що проблему можна буде вирішити мирним шляхом, якщо всі сторони зацікавлені в цьому й будуть готові поступитися своїми радикальними позиціями”.

За інформацією з урядових кіл Киргизії, яку поширила агенція AFP, у четвер в Киргизії можуть розпочатися переговори між владою та опозицією. Посередництво, як зазначалося в повідомленні, здійснюватиме представник ОБСЄ.