1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Протести в Німеччині: людям потрібні чіткі перспективи

10 серпня 2004 р.

Головною темою коментарів у німецькій пресі є багатотисячні виступи населення Німеччини проти пакету реформ ”Гарц IV”. Внаслідок його втілення слід очікувати значних скорочень у соціальній сфері. Люди, що вже другий тиждень поспіль виходять на вулиці міст, аби висловити свій протест, відроджують трацидію ”понеділкових демонстрацій”, які свого часу зробили внесок у падіння репресивного режиму в НДР.

https://p.dw.com/p/AM1p

Газета НОЙЄ ВЕСТФЕЛІШЕ зокрема зазначає:

На вулиці вийшли люди, які бояться. Вони бояться за своє майбутнє. Політика не взяла народ разом із собою на шляху до світлого майбутнього. Тепер настав час спокутувати провину. Було б дуже нерозумно не сприймати цей протест всерйоз чи применшувати його значення. У Німеччині поки немає традиції демонстрацій проти чільних урядів. Але за нинішніх умов вона може розвинутися, причому навіть швидше, ніж у тому були б зацікавлені політики в Берліні. Втім, можна зарадити й тим, кому заважають понеділкові демонстрації. Не виключено, що незабаром люди виходитимуть на вулицю й щовівторка, а потім і щосереди, - іронізує видання НОЙЄ ВЕСТФЕЛІШЕ.

Газета МІТТЕЛЬДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ пише:

Ще поки незрозуміло, чи вдасться нинішнім понеділковим демонстраціям розвинутися до масового руху, який міг би поставити уряд у скрутне становище. У цьому, радше, слід сумніватися. Хоча число учасників, яке зуміли зібрати організатори, є досить значним, однак їм не вдалося досягти сенсаційного ефекту, до якого вони наблизилися під час перших протестів минулого тижня. Але це ще за жодних обставин не привід ставитися до демонстрацій несерйозно. Бо з них можна почерпнути один чіткий урок: немає сенсу просто ставити людей перед фактом невідкладної необхідності проведення реформ. Їм треба запропонувати перспективу й чіткий образ того, що вони отримають наприкінці такого реформування. Якщо це не вдасться зробити, то попереду в нас дуже складні часи, - прогнозує МІТТЕЛЬДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

До інших тем. У газеті НОЙЄС ДОЙЧЛАНД вміщено статтю під назвою ”Міхама та Хмельницький”. Вона об”єднала в собі дві теми з атомної галузі: аварію на АЕС в Японії та запуск нового реактора на Хмельницькій АЕС. Видання пише:

Все тривало не більше кількох секунд, (...) приводу для занепокоєння немає – витоку радіації не було, загинуло лише чотири чи п”ять працівників. Такими короткими формулюваннями повідомляли про аварію на атомній електростанції Міхама офіційні японські джерела. Повідомлялося про те, що АЕС доведеться на недовгий час призупинити, а потім її можна буде знову екплуатувати. При цьому йдеться про станцію, яка виробляє енергію ще з 70-их років, і яку вже треба закрити. Хто може гарантувати, що наступного разу в ній не лусне щось небезпечніше, ніж труба для відведення пари?

Запитує газета НОЙЄС ДОЙЧЛАНД і відповідає:

Звісно, що ніхто. Так точно, як ніхто не може гарантувати що запущений на Хмельницькій АЕС атомний реактор завтра працюватиме так, як запроектовано. Попри здоровий ґлузд і без залучення обіцяних з боку ЄС грошей Україна сама ввела в експлуатацію цей енергоблок, про який кажуть, що він є заміною чорнобильських потужностей. Сам Чорнобиль, як про це вже доводиться нагадувати молодим поколінням, забрав життя й здоров”я десятків тисяч людей і надовго забруднив природу. І хоча техніка з того часу майже не була змінена, президент Кучма ударив себе в груди, аби оголосити: крок за кроком втілюється стратегічне завдання, створюється енергетичний міст між Сходом та Заходом. Саме такий міст вже давно непокоїть об”єднання природоохоронців. Втім, важливі люди від політики та економіки кажуть, що мовляв, ці екологи, вони просто змальовують усілякі страхіття. Не виключено, що з минулих вихідних ці страхіття почали втілюватися в Україні, а незабаром почнуть діяти і в Японії, - підсумовує газета НОЙЄС ДОЙЧЛАНД.

Напередодні початку Олімпійських ігор коментатор видання ДАРМШТЕДТЕР ЕХО звертається до питання про безпеку змагань:

Ісламістський терор загрожує сьогодні будь-якому великому міжнародному заходу. Наслідком цього стало те, що гарантування безпеки на олімпійському видовищі стало для організаторів таким же центральним завданням, як і створення нових стадіонів, готелів та ресторанів для учасників та гостей Олімпіади, чи навіть боротьба з допінгом. Така ситуація робить утопічним уявлення про мирні, політично незалежні ігри в країні, звідки вони історично походять. Те, що відбуватиметься впродовж наступних тижнів у Афінах, не має, на жаль, нічого спільного з тим неупердженим спортивним змаганням, про яке мріяли П”єр де Кубертен та його наступники, - зазначає ДАРМШТЕДТЕР ЕХО.

Огляд німецької преси підготувала Леся Юрченко