Протести в секторі Газа: що за цим стоїть?

Німецькі газети активно обговорюють останні події в Ізраїлі, де активізувалися противники запланованої на серпень ліквідації поселень у секторі Газа. Економічне видання Handelsblatt пише:

Поселення в секторі Газа цікавили дуже невелику частину ізраїльтян. Противникам їхньої ліквідації вдалося завдяки вдалій піар-кампанії привернути увагу всієї нації до долі восьми тисяч поселенців. Вони поширили ідею, що без поселень Нецарим та Кфар Даром Ізраїлю загрожує катастрофа. Така стратегія спрацьовує і має політичні наслідки – єдність і без того дуже неоднорідного суспільства знову під питанням. А після ліквідації поселень Ізраїль матиме ще менше можливостей вирішити складний конфлікт із сусідами. Тому це не буде кроком до миру. Це лише шанс для палестинців перебрати відповідальність за власну долю принаймні в одному районі їхніх територій, - вважає Handelsblatt.

Тему продовжує газета Leipziger Volkszeitung:

Чим ближче стає день „Ікс”, тим частішими стають напади „Ісламського джихаду” й „Хамасу” на Ізраїль; тим рішучішим стає опір планам ліквідації поселень. Перші змагаються за владу після відходу Ізраїлю. „Хамас” та „Ісламський джихад” прагнуть будь-якою ціною створити ісламську державу на противагу Палестинській автономії. А поселенці сприймають дії Ізраїлю як зраду. Шарон, який колись був активним прихильником поширення поселень, тепер обернувся проти тих, кого він раніше підтримував. Але чи справді це так? Шарон ніколи не був ідеологом. Для екс-генерала поселення – це в першу чергу стратегічні пости. Саме тому ці акції протесту пасують до його планів. Чим більшим буде спротив у секторі Газа, тим міцнішою буде позиція голови уряду проти таких же кроків на Західному березі річки Йордан. Шарон ніколи не давав приводу сумніватися, що він „віддає” сектор Газа, щоб зберегти поселення на Західному березі, а також території, що їх отримав Ізраїль в ході будівництва захисного муру, - пише Leipziger Volkszeitung.

До інших тем. Газета Südwest Presse аналізує розслідування терактів у Лондоні та слідів, що ведуть до Пакистану:

Новини, що надходять з Пакистану у зв’язку з терактами в Лондоні, вписуються в традиційну картину хаосу в країні. Поки офіцер спецслужб натякає на затримку однієї з ключових фігур в організації вибухів, уряд в Ісламабаді це спростовує. Ця метушня чітко вказує на проблему ставлення Пакистану до своїх „домашніх” екстремістів. Відтоді як президент Первез Мушарраф долучився до анти-терористичного альянсу на чолі з США, доказів його відданості цій ідеї немає досі. Екстремістів ніхто не чіпає, бо вони підкладають бомби в Кашмірі, за який Пакистан сперечається з сусідньою Індією. Дехто навіть припускає, що в одній з пакистанських провінцій знайшов нову батьківщину Усама бен Ладен, - зауважує газета Südwest Presse.

Австрійська газета Salzburger Nachrichten коментує заяви вищого керівництва США про намір зняти санкції проти Індії:

Американським стратегам Індія має здаватися „природним союзником”. Це англомовна демократична країна, в якій поширений дух підприємництва і яка вважається лідером у сфері інформаційних технологій. Крім того, не може не бути привабливою ідея посилити Індію на противагу деспотичному Китаю, про нову хвилю озброєння якого попереджає Вашингтон. Цій меті й слугує зміна курсу, якою уряд США фактично визнає Індію ядерною державою, - пише Salzburger Nachrichten.

На завершення – коментар на економічну тему. Французька газета Le Monde пише про плани американського концерну „ПепсіКо” купити французького виробника молочної продукції „Данон”:

„Данон” – це перлина французької аграрної промисловості й потужний замовник для французької молочної галузі. Звичайно, треба цікавитися долею цього концерну. Вороже поглинання може стати сигналом для іноземних інвесторів, яких приваблюють інші ласі шматочки французької економіки. Але в умовах глобальної ринкової економіки протекціоністські заходи мають мало ваги для захисту компанії, якщо вони не пропонують реальної альтернативи. З юридичної точки зору уряд у Парижі може мало що вдіяти. З точки зору політики він може хіба що влаштувати сцену. 2003 року в такий спосіб йому вдалося відлякати „Сіменс”, який хотів купити концерн „Альстом”. (...) Але все ж таки справедливими залишаються слова колишнього прем’єра Ліонеля Жоспена, що держава може не все, - нагадує Le Monde.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко