Публікація у “Newsweek”: спланована гра чи реальність?

�езультаті чого загинули люди. Газета ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ з цього приводу пише:

Повідомлення було маленьким, а дія його – надзвичайно великою. Американський журнал “Ньюсвік” повідомив про знущання над Кораном у таборі полонених ”Гуантанамо”. Мовляв, екземпляри Корану були розкладені в туалеті, один навіть намагалися змити водою. Повідомлення викликало масові протести не лише в Афганістані. Десятки людей загинули і були поранені. Головний редактор “Ньюсвіку” вже попросив вибачення, сказавши, що це була помилка, інформація з неперевірених джерел. Повідомлення є, вочевидь, неправдивим. Це руйнує довіру і ставить під сумнів правдиву та важливу інформацію, - підкреслює ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ.

Газета БРАУНШВАЙҐЕР ЦАЙТУНҐ розмірковує:

Насильницька реакція мусульман на статтю в американському журналі про те, що американські слідчі кидали Коран в унітази, зрозуміла. Була це спланована гра чи реальність? Питання залишається відкритим. З впевненістю можна сказати одне: не лише вкрай побожні мусульмани повірили цьому повідомленню, але й журналісти серйозного журналу “Ньюсвік”. Вочевидь, американський уряд вже вичерпав будь-який моральний кредит, коли мова заходить про гідне поводження з ісламістськими ув”язненими. Цьому може зарадити лише один засіб: правові вчинки та відкритість – власне, випробувані інструменти демократії, за здійснення яких президент Буш все ще веде війну, - констатує БРАУНШВАЙҐЕР ЦАЙТУНҐ.

Газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ коментує реакцію в уряді США:

Держсекретар Кондоліза Райс пообіцяла минулого тижня, що справу буде докладно вивчено. Мовляв, після ”Абу-Граїба” усе може бути можливим. Очевидно, те саме думав і “Ньюсвік”, коли розміщував на своїх шпальтах таку статтю. Однак згодом журнал тихенько забрав свої слова назад, - зауважує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Газета ВЕЛЬТ висловлює таке побоювання:

Друга помилка протягом короткого часу буде чимало коштувати не лише реномованим мас-медіа США, а й опозиції. Істеблішмент ЗМІ перебуває переважно на східному узбережжі і не приховує своєї недовіри до консервативних виборців середніх областей країни. Агресивна молода конкуренція, переважно авторів коментарів у щоденних газетах, часто виступає у ролі консервативної контркультури з провінції і з великою зловтіхою чекала на помилку істеблішменту. Демократи вже програли вибори. Тепер також їхні публіцистичні союзники перебувають під загрозою втрати ринку, - аналізує ВЕЛЬТ.

До іншої теми. Коментуючи політичну ситуацію в Узбекистані, газета КЕЛЬНЕР ШТАДТ-АНЦАЙҐЕР проводить такі паралелі:

Президент Іслам Карімов, віддавши наказ про застосування сили проти демонстрантів, дав зрозуміти: той, хто думає, що в Узбекистані настав час політичних свобод – як свого часу вУкраїні, Грузії чи сусідній Киргизії – той глибоко помиляється. Карімов дотримується стратегії авторитарних диктаторів. Чим більше вбитих, тим ефективніша тактика залякування, тим наочнішим є урок для населення. Можливо, коли-небудь і Карімова скинуть та покарають за скоєні злочини. Однак для родичів загиблих в Андіжані це не є втіхою, - читаємо в КЕЛЬНЕР ШТАДТ-АНЦАЙҐЕР.

Газета НЮРНБЕРҐЕР ЦАЙТУНҐ аналізує поведінку Росії у цій ситуації:

Як у випадках з Україною, Грузією чи Киргизією, Кремль і цього разу робить ставку на чинного авторитарного правителя – і тим самим робить помилку. Через такі помилки російський президент втрачає довіру світової громадськості. Цілком очевидно, що у цьому випадку Росію хвилює не дестабілізація ситуації і не загроза ісламського тероризму, а страх втратити свій вплив ще в одному регіоні, - переконана НЮРНБЕРҐЕР ЦАЙТУНҐ.

Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ коментує роль Заходу:

Президент Карімов впродовж останніх років міг спокійно ховатися від своїх критиків за спину Вашингтона. Західний антитерористичний альянс, союзником якого виступав Узбекистан, приховано намагався спонукати узбецьких владоможців до реформ. Утім, як видно, безрезультатно і без якихось відчутних наслідків, за винятком хіба що обережних економічних санкцій, - вважає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ.

Огляд німецької преси підготувала Христина Ніколайчук