Північна Корея є більшою загрозою для миру, ніж Афганістан та Ірак

„Упродовж років цивілізований світ безпорадно споглядає на те, що коїться у Північній Кореї”, - пише в своєму коментарі німецька газета Neue Westfälischе і веде далі:

Забезпечення населення харчовими продуктами та іншими необхідними для життя речами є катастрофічно поганим. Мільйони вже померли від голоду й холоду. Допомога з-за кордону пропускається тільки в незначному обсязі. Від дотримання елементарних прав людини, демократичних цінностей та громадянських свобод Північна Корея віддалена так, як жодна інша країна світу. Водночас нехтування КНДР показує подвійне дно оголошеної США боротьби з тероризмом. Адже від Північної Кореї на разі походить більша небезпека для миру в світі, ніж від Афганістану чи Іраку, - наголошує німецьке видання Neue Westfälischе.

Норвезька газета Aftenposten висловлюється за запровадження санкцій проти Північної Кореї:

КНДР, цей пережиток сталінської ери, розташована в тій частині Землі, яка загалом дуже добре розвивається. У той час, як населення Північної Кореї голодує, її керівництво знаходить кошти для будівництва атомної бомби. Оголошення намірів випробувати її викликало хвилю обурення в усьому світі. (...) Водночас північно-корейські можновладці звикли залишати про себе іноді нераціональні й навіть утаємничені враження. Виходячи з цього, не слід забувати, що атомна бомба в їхніх руках робить більш небезпечною ситуацію в світі. Передусім для сусідів КНДР, але й для міжнародної спільноти постає завдання примусити цю країну здати ядерні арсенали, не викликавши при цьому озброєного конфлікту. Вони мають розробити дієві санкції проти режиму в Пхеньяні, - переконана норвезька газета Aftenposten.

Британське видання Times дотримується думки, що кризу, викликану планами Північної Кореї, може влагодити тільки Китай:

У даний момент здається, що китайці самі достоту не знають, як поводитися з безвідповідальним сусідом. Водночас тільки Китай спроможний умовити КНДР змінити її курс. Якщо Пекін перейме на себе відповідальність як регіональна керівна сила, то це тільки піде на користь китайцям. Світ же багато що втратить, якщо Китай цього не зробить, - розмірковує газет Times.

До іншої теми. Про конфлікт між Росією та Грузією німецька газета Süddeutsche Zeitung пише в коментарі під назвою „Велич, якої немає в Росії”:

Росія – велика за розміром країна, точніше – вона в 244 рази більша за Грузію. Попри це, останнім часом вона поводить себе так, ніби від крихітного сусіда на півдні виходить величезна небезпека. Російський президент Володимир Путін назвав грузинське керівництво терористичним, і вже, як заведено в Росії, цей вислів одразу перейняли і уряд, і парламент. Нібито через небезпеку для здоров’я росіяни вже досить довго не вживають воду й вино з Грузії. Нібито через серйозну небезпеку для життя в Грузії вже немає практично жодного російського дипломата. Росія навіть припинила транспортне й поштове сполучення з Грузією. Причиною для такої істерії з боку Москви став арешт чотирьох російських офіцерів у Грузії. Грузинські спецслужби звинуватили їх у шпигунстві. Їх вже вислали із країни, однак це не заспокоїло Росію. Путін попередив Грузію не розмовляти „мовою шантажу та провокацій”. Це дуже дивно, адже саме Росія розпочала економічний похід проти Грузії. Ця країна, яка орієнтується на Захід і вступ до НАТО повинна бути покарана за своє відвернення від Москви,

зауважує Süddeutsche Zeitung і веде далі:

Без сумніву, грузинський президент Михаїл Саакашвілі діє зокрема провокаційно й необачно. Його випади в бік Росії мають відвернути увагу від внутрішньополітичних проблем. Однак перебільшена реакція Москви принесла йому вже принаймні піар-перемогу. Росії ж слід було зараз зробити те, що вона вміє найгірше, а саме – показати свою шляхетність, - читаємо на сторінках Süddeutsche Zeitung.

Ще одна німецька газета Nordwest-Zeitung пише про ставлення ЄС до російсько-грузинського конфлікту:

Послання Москви цілком зрозуміле: до цієї межі, й ні кроку далі. Але стратеги в Брюсселі не в захопленні й від поведінки Саакашвілі. І вони праві. Адже Путі і його військові ніколи не змиряться з тим, що слідом за балтійськими державами нові пострадянські країни перекинуться на бік Заходу. Тому зараз треба зробити все для того, щоб владнати ситуацію. Бо Росія не завжди обмежується лише погрозами. Варто згадати лише про Чечню, - підкреслює Nordwest-Zeitung.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко