Підвищенням цін фірми забезпечують своє майбутнє

Нині фірмам не доводиться скаржитися, що їм бракує замовлень. Але разом з економічним піднесенням зростає й попит на сировину. Виробники нафти, міді або, наприклад, бавовни вимагають від промисловості дедалі більше грошей. Та, в свою чергу, підвищує ціни на свою продукцію. Далі естафета подорожчання переходить до торгівлі і врешті-решт гаманець споживача стає порожнім швидше, ніж раніше.

Але не все виглядає так просто. Деякі фірми після двадцяти стабільних років буквально розучилися підвищувати ціни, кажуть експерти. Їхнє застереження - це може негативно вплинути на долю підприємств. Фірми розучилися адекватно реагувати на інфляційні тенденції. "У минулому рівень інфляції коливався між нулем і двома відсотками, - пояснює Ґеорґ Таке з консалтингової компанії Simon & Kucher у Бонні. – Водночас вони підвищували продуктивність, що дозволяло їм не реагувати на незначну інфляцію й зберігати ціни на свою продукцію стабільними. З іншого боку, вони не підвищували ціни, оскільки боялися, що можуть втратити клієнтів".

Легальні трюки

Тепер ситуація змінилась. У травні інфляція в єврозоні дорівнювала 2,7 відсотка. Це відчутно більше за 2 відсотка, які допускає Європейський центробанк. І от чимало фірм звертається за порадою до консалтингових компаній, аби ті навчили їх… правильно підвищувати ціни. Як зауважують експерти, у Німеччині найскладніше підвищувати ціни в сфері торгівлі харчовими продуктами. Тут панує величезна конкуренція, і споживач зрештою знає дорогу також до супермаркету, який торгує за заниженими цінами. Аби підвищити ціни, доводиться вдаватися до різних трюків.

"Можна, наприклад, зменшити вміст упаковки. Й це буде ніщо інше, як підвищення ціни, – каже Ґеорґ Таке. – Підприємства постають перед питанням: який вид подорожчання клієнти сприймуть найспокійніше. Або іншими словами – як зробити так, аби зберегти оборот і не втратити клієнтів. Багато хто продовжує працювати з так званими граничними цінами, коли товар і надалі коштує, скажімо, 7,99 євро або 9,99 євро, але при цьому вміст упаковки зменшується. Такі дії є абсолютно легітимними".

Значно складніше, продовжив експерт, коли один і той самий продукт використовується в різних економічних галузях. Взяти, наприклад, абразивні матеріали. "Цей продукт використовується в 20, а то й 30 галузях, починаючи від автомобільної і закінчуючи деревообробною. Кожній цій галузі йдеться по-різному добре або погано. Тому тут важливо враховувати таку специфіку й добряче подумати, де яку ціну вимагати", – радить Ґеорґ Таке.

Дорожчатиме все

За словами експерта, існує цілий набір механізмів, які допомагають в умовах подорожчання не втратити клієнта. "Якщо подумати, то для цього існує дуже багато різних методів, – наголошує Ґеорґ Таке. – Це і збільшення скидок, і продовження строку остаточного розрахунку. Скажімо, клієнту пропонується розплатитися не впродовж місяця, а впродовж 90 днів".

Представник компанії консалтингової компанії Simon & Kucher наголошує, що на можливе подальше зростання інфляції повинні налаштовуватися не лише ті фірми, які безпосередньо залежать від ціни на нафту, бавовну або мідь. Інфляційні тенденції можуть зменшити прибутки й тих підприємств, яких подорожчання сировини начебто й не торкнулося. "Варто зважати на той факт, що інфляція означає знецінення грошей", - нагадує Ґеорґ Таке. Тому, на його думку, слід очікувати, що всі виробники врешті-решт будуть змушені переглянути ціни в бік зростання.

Автор: Моніка Ломюллер / Володимир Медяний
Редактор: Захар Бутирський