Підписано конституцію Євросоюзу

�ка хвиля» взяла інтерв»ю в одного з них – прем»єр-міністра Люксембургу Жан-Клода Юнкера.

Міряння силами між парламентом і Єврокомісією – чи не є це першим результатом розширення прав парламенту?

Ні. Я так не думаю. У парламента є право затвердити комісію чи відхилити її. Нині парламент показав, що він не буде дуже довго роздумувати, коли матиме намір відхилити пропозицію комісії. Тому, на мою думку, це нормалізація парламентської демократії на рівні ЄС.

29 жовтня було підписано конституцію Євросоюзу. Чи розпочнеться в історії ЄС нова ера?

Це має історичне значення. Коли 25, чи в майбутньому 27, європейських держав висловилися за одну й ту ж конституцію, за одні й тіж самі основоположні принципи, то це в усьому світі небачена досі подія. Тому це справді привід для радості, але не причина до ейфорії.

Але ж підписання ще не означає, що конституція стала чинною. Її ще мають усі ратифікувати. Нині в багатьох країнах – бум розмов про референдуми, зокрема в тих, де такої традиції не було. Чого тут більше: ризику чи шансів вдихнути в ідею Євросоюзу новий вогонь?

Дехто, зокрема і Люксембурґ, хоче ратифікувати конституцію через референдум, бо я, приміром, вважаю, що коли в документі остаточно ухвалюються важливі речі, то тоді треба неодмінно спитати народ.

Чи не боїтеся ви того, що одна з країн скаже «ні»?

Боюся.

Лоран Фабіус, французький соціаліст, який прагне влади, закликає сказвати «Ні!» європейській конституції. Що буде, якщо Франція справді проголосує проти?

Договір не стане кращим від того, що його відхилять. Уявлення про те, що коли договір буде відхилений, то у нас знайдуться нові сили сформулювати новий, кращий, вправніший, сильніший договір, оманливе. Якщо договір буде відхилено, то Європа потрапить у фазу повного заціпеніння. Якщо «ні» скаже Франція чи якась інша країна із засновників ЄС, то Європа впаде в зимову сплячку.

Якщо подивитися збоку, то з новою конституцією створюється нова надпотуга, європейська «наддержава», союз країн, які говоритимуть одним голосом?

Було б добре, якби так сталося. В договорі йдеться про те, що ми повинні прагнути цього, але в тому є великі сумніви. Ні, я не вірю, що конституція зробить з Європи «наддержаву». Такий статус треба заробити. Він не з»являється від тих чи інших записів. Але Європейський союз ніколи не стане організмом, який хоч трохи наблизиться до того, чим є Сполучені Штати Америки. Ми залишатимемося німцями, баварцями, французами та бретонцями, люксембуржцями, але й водночас - європейцями. Врешті, мені не хотілося б мати Сполучені Штати Європи. Мені хотілося б, щоб ми ще тісніше зближалися, щоб ми спільно вирішували важливі справи, щоб ми поділяли спільні цінності, без того, щоб розпрощатися із своїм патріотичним убранням. Сучасний патріотизм це німецький чи люксембурзький патріотизм, доповнений і прикрашений європейським виміром.