„Підприємці в Україні повертають кредити сумлінніше, ніж на Заході”

“Ми підтримуємо все, що сприяє процесу реформ. Такі країни, як Росія, Україна та Грузія мають величезні нерозкриті ресурси. І тут йдеться не тільки про корисні копалини”, - заявив голова правління Банку розвитку Ганс Райх. Днями разом зі своєю майбутньою наступницею на цій посаді Інґрід Маттеус-Майер він побував у Східній Європі. Передусім йдеться про розвиток у цьому регіоні інфраструктури та надання підтримки середньому і малому бізнесу. Телефоном ми зв”язалися з уповноваженим Кредитного відомства з відбудови економіки, який серед іншого відстежує перебіг проектів в Україні, Крістіаном Кампеном.

Пане Кампен, от вже сім років Банк розвитку Кредитного відомства з відбудови економіки посилено опікується малим і середнім бізнесом в Україні. Через Німецько-український фонд, а також через участь у ПроКредит-Банку українським підприємцям надаються мікрокредити. Які підсумки діяльності вашої фінансової установи в Україні можна сьогодні підбити?

Я підбив би позитивні підсумки нашої діяльності. Досі малим підприємствам в Україні видано 80 тисяч кредитів на суму приблизно в 300 мільйонів євро. У нашій програмі з надання кредитів беруть участь крім ПроКредит Банку також Кредитпромбанк, банк “Форум”, банк “Аваль”. Останнім часом ці банки мобілізують також власні кошти для надання фінансових послуг для малих та середніх підприємств. Отже, можна говорити про винятково позитивні результати. Ще п”ять років тому в Україні в галузі мікрокредитування виглядало все зовсім інакше.

Якою є платіжна мораль українських підприємців, що беруть такі мікро-кредити?

Я хотів би наголосити, що українські підприємці дуже вчасно повертають кредити. Навіть у порівнянні із Західною Європою цей показник вражає. Середній розмір кредитів дорівнює трьом тисячам євро. Такі позики часто є єдиним фінансовим джерелом для малих підприємств. Мені якось довелося поспілкуватися з підприємцями, і вони сказали, що просто не можуть собі дозволити не повернути кредит, оскільки від цього залежить їхнє подальше існування. Вони серйозно ставляться до цих позик і повертають кредити навіть сумлінніше, ніж підприємці в Західній Європі.

В яких секторах економіки працюють підприємці, що користуються вашою кредитною програмою?

Кредити не спрямовані на якийсь конкретний сегмент ринку. Той, хто звертається до нас уперше, як правило, зайнятий в торгівлі. Ці бізнесмени торгують чим завгодно - одягом, продуктам харчування тощо. Наші кредити дають їм змогу дещо розширити власне підприємство. Наступного разу вони беруть вже більший кредит. Мені часто доводилося спостерігати, що приблизно через рік малі підприємці, добре вивчивши ринок, на якому вони досі вели торгівлю, самі переходили до виробництва. Отже, підприємці, які користуються нашими програмами представляють абсолютно різні сектори української економіки.

Чи зверталися до вас після українсько-російської газової суперечки підприємці за позикою для придбання енергозаощадливих технологій?

Я сказав би, що малі підприємства ще безпосередньо не відчули на собі наслідки цього конфлікту. Але цілком імовірно, що разом з подорожчанням енергоносіїв вони замисляться над цим питанням. Ми маємо намір розширити нашу діяльність в енергетичному секторі і будемо тільки раді, якщо українські підприємці почнуть звертатися до нас з подібними запитами.

Пане Кампен, діяльність Вашого фінансового інституту в Україні переслідує комерційну мету чи має виключно політичний характер?

Ми керуємося виключно політичними мотивами. Засоби, які перебувають у нашому розпорядженні, надходять з державного бюджету. Тобто, це гроші німецьких платників податків. Ці фінансові засоби використовуються на проекти, які допомогають підняти українську економіку, створити нові робочі місця. Ми не заробляємо на таких проектах. Хоча тут, звичайно, інколи є й власні інтереси. Якщо українська економіка бурхливо розвиватиметься, тоді від цього матиме зиск і Німеччина. Ми сподіваємося, що українські підприємці купуватимуть також німецьку продукцію. Але такі міркування не перебувають у центрі уваги нашої діяльності.

Якщо Ваша установа діє в тій чи іншій країні, то це власне свідчить, що в даній країні погано працює національна банківська система. Чи можна говорити про якісь позитивні зрушення в українському банківському секторі?

Погано розвинена банківська система – це типово для всіх країн з перехідною економікою. Банки були пов”язані з великими підприємствами і практично не опікувалися малими фірмами та приватними клієнтами. Ми спробували змінити таку ситуацію. Заснування ПроКредит Банку сприяло тому, що й інші фінансові установи почали більше цікавитися цим сегментом ринку. Я вже говорив, що до нашої програми залучені також банк “Аваль”, банк “Форум”, Кредитпромбанк та Приватбанк. Ці банки зрозуміли, що, надаючи послуги для малих фірм, можна також заробити гроші. Банки звичайно заробляють на цих програмах. І це добре. Ми побачили, що в Україні дедалі більше банків звертають увагу на малі підприємства. Це приємна тенденція, і ми сподіваємося, що такий розвиток сприятиме подальшим позитивним змінам у банківському секторі в наступних роках.

Пане Кампен, дякуємо вам за розмову.

Інтерв"ю записав Володимир Медяний