Після російсько-української газової суперечки – ренесанс атомної енергії в Європі?

Уроки, які можна винести з російсько-української газової суперечки, - тема сьогоднішнього огляду преси. Німецька газета Aachener Nachrichten пише:

Якщо взяти до уваги чисто політичну, а не економічну сторону протистояння між Москвою та Києвом, то можна дійти такого висновку: традиційних енергоносіїв, на які можна було б розраховувати і які б коштували недорого, вже незабаром не буде. Той, хто хоче мати (також у політичному сенсі) надійне енергозабезпечення, повинен наважитися на радикальну переорієнтацію на користь відновлювальних джерел енергії – сонця, вітру, води, тепла Землі та водню, - наголошує газета Aachener Nachrichten.

Газета Badische Neueste Nachrichten пише про наслідки російсько-української суперечки для Німеччини і вказує на доцільність знову повернутися до використання атомної енергії:

Незважаючи на те, що суперечка велася далеко від німецьких індустріальних центрів, раптом і тут стала відчутною небезпека опинитися в ролі непричетної жертви. Це дозволило поглянути з іншої перспективи на хибний шлях німецької енергетичної політики, спрямованої на відмову від використання атомної енергії. І це при тому, що саме в цій галузі німці домоглися світового визнання своїх компетенцій. Тепер весь цей досвід лежить мертвим вантажем, - критикує газета Badische Neueste Nachrichten.

Газета Saarbrücker Zeitung дотримується такої думки:

Значення ядерної енергії для виробництва струму сильно завищено. Автомобілі, опалювальні прилади, устаткування для нагрівання води – все це потребує, як правило, нафти та газу. Світових запасів урану вистачить лише на 37 років, що значно менше, ніж у випадку з двома іншими енергоносіями. Отже, в довгостроковій перспективі атомна енергія не врятує. Крім того, не слід забувати про нерозв’язану проблему радіоактивних відходів, - вказує газета Saarbrücker Zeitung.

У газеті Frankfurter Neue Presse читаємо:

На нову ситуацію треба реагувати вживанням нових заходів і не чіплятися по-рабськи за раніше ухвалені рішення. Сім років червоно-зеленої коаліції не повинні бути визначальними для майбутнього Німеччини. Ще мине чимало часу, поки розвиток відповідних технологій дозволить дивитися на відновлювальні види енергії, як на реальну альтернативу таким енергоносіям як нафта, газ і вугілля. У цей відрізок часу доцільно було б використовувати атомну енергію. У будь-якому разі це краще, ніж потрапляти в залежність від інших, - вважає німецька газета Frankfurter Neue Presse.

Для зменшення своєї енергетичної залежності, на думку австрійської газети Kurier, Європейський союз повинен випрацювати спільну енергетичну політику. Видання, зокрема, пише:

Для всіх країн, які залежать від поставок нафти та газу, існує лише один єдиний рецепт. Щоб захистити себе в майбутньому від можливого тиску, Європейський союз повинен диверсифікувати та модернізувати своє енергопостачання. Порятунок слід шукати в ренесансі атомної енергії – таку думку можна почути в Брюсселі та в низці країн-членів ЄС. Таким чином Європейський союз знову опинився там, де він перебував 1957-го року, заснувавши тоді агентство Euratom, яке мало сприяти економічному піднесенню за допомогою ядерної енергетики. В цьому нема нічого оригінального. Австрія, яка нині головує в ЄС і яка провадить політику, спрямовану проти розвитку атомної енергетики, мала б зробити Євросоюзу свої пропозиції стосовно сталої енергетичної політики, - пише газета Kurier.

Відлуння російсько-української газової суперечки докотилося й до Болгарії, зазначає болгарська газета „Труд” і передрікає в майбутньому проблеми й для Софії:

Дружба дружбою, але за газ треба платити. Болгарія засвоїла цей урок ще десять років тому за часів прем’єр-міністра Шана Віденова, коли він вів свою першу війну проти „Газпрому”. Нинішнє повстання в Києві не можна недооцінювати, оскільки воно зробило газовий ринок більш прозорим. (...) Болгарія платить поки що невелику ціну за газ, оскільки Софія робить послугу Росії, транспортуючи блакитне паливо через Балкани. Але така низька ціна вже давно викликає роздратування в „Газпрома”. І коли концерн розправиться з Україною, дійте черга й до Болгарії. Тоді нам знадобиться бойовий досвід не тільки Києва, але й всієї „ринкової” Європи, - доходить висновку болгарська газета „Труд”.

Огляд преси підготував Володимир Медяний