1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Радіо, ТБ, Інтернет: DW в Ґете-Інституті в Києві

Наталія Фібріг5 листопада 2005 р.

У київському філіалі Ґете-Інституту відкрився мультимедійний пункт „Німецької хвилі”. Тепер відвідувачі цієї культурної установи мають змогу ознайомитися з усім спектром медіа, який пропонує наша компанія – програми телебачення, матеріали з Інтернету, а також радіо, включно з українськими програмами.

https://p.dw.com/p/APA9
Фото: DW

Вивчення будь-якої іноземної мови не обмежується стосами книжок та підручників. Аби створити повноцінний образ про країну, мову якої вивчаєш, потрібно бути в курсі останніх подій та суспільних тенденцій. У цьому переконаний посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн, який завітав на відкриття мультимедійного центру „Німецької хвилі” в Ґете-Інституті. Він вважає, що можливість слухати та читати журналістські матеріали про найактуальніші події в Німеччині і світі не тільки мовно збагатить відвідувачів київського філіалу Ґете-Інституту, а й прищепить певні цінності німецької демократії:

„Я переконаний, що для нас цей процес дуже важливий. Оскільки медіа сьогодні є носіями ідей, прогресу, плюралізму та розмаїття думок. Я не хочу сказати, що ми розуміємося на цьому краще. Однак ми цілком можемо зробити наш власний внесок. І з цим мультимедійним центром „Німецької хвилі” наші можливості набагато збільшилися”.

Інформаційний термінал „Німецької хвилі” ще до офіційного відкриття встигли охрестити „кіоском”. Однак, якщо брати до уваги сучасні технології, на яких базується термінал, то ця назва є доволі символічною. На великому екрані безперервно транслюються програми телебачення „Німецької хвилі”, які виходять німецькою, англійською та іспанською мовами. Поряд облаштовано доступ до Інтернету, де відвідувачі можуть почитати матеріали „Німецької хвилі” тридцятьма мовами світу. Доступними є також радіопрограми російської та української редакцій.

Заступник директора Ґете-Інституту в Києві Вернер Вьолль переконаний, що термінал „Німецької хвилі” знайде широку публіку. Адже, за його словами, інтерес українців до життя та суспільних тенденцій в Німеччині дуже високий. Він зазнався, що за півтора роки життя та роботи в Києві не перестає дивуватися, як багато українців володіють німецькою мовою та цікавляться новинами з Німеччини. Він підкреслює, що відкриття DW-пункту стане першим кроком у ході обладнання традиційної бібліотеки Ґете-Інституту на модернізовану медіатеку.

Задоволений розширенням співпраці між Ґете-Інститутом та „Німецькою хвилею” і головний редактор іномовлення радіо Міодраґ Шорич. Новий медіапункт в Ґете-Інституті став уже п’ятим у філіалах Інституту в світі. З відкриттям інфотерміналу „Німецької хвилі” та початком транслювання її україномовних програм Національною українською радіокомпанією присутність компанії в Україні безперечно зросла. Які перспективи?

„Я думаю, що завжди можна робити більше. Однак ми мусимо тверезо дивитися, що коли ми розпочали нашу українську програму в 1999-2000 роках, „Німецька хвиля” мусила рахуватися з багатьма скороченнями. Тоді ми отримували набагато менше фінансування, однак намагалися розширювати наші програми. Зараз ми досягли того, що українська програма щоденно виходить однією годиною ефіру. Якби йшлося тільки про мене, я б залюбки розширив ефірний час. Однак ми мусимо зважити, чи знайдемо для цього відповідне фінансування. І відповідь на це зможе дати хіба що німецький міністр фінансів”.

Наступного дня після відкриття черги біля нового терміналу „Німецької хвилі” в Ґете-Інституті не було. Однак постійні відвідувачі зацікавлено спинялися перед нововведенням бібліотеки. Декілька людей слухали телевізійну передачу, а біля монітору перечитував останні новини київський студент Павло Андрощук. Він і поділився першими враженнями:

„Досить вичерпно насправді. Люди, які приходять до бібліотеки, можуть ознайомитися з останніми новинами у світі, взяти щось корисне для себе з різних джерел. Для мене особисто цікавими є події, які відбуваються в Німеччині і стосуються типового громадянина. Це є рівень життя, це є всі нововведення, які стосуються змін у соціальній сфері”.

Викладачка німецької мови в Академії внутрішніх справ Лідія Якименко підкреслює, що знання основних тенденцій в німецькому суспільстві та політиці допоможе тим студентам, які з вивченням німецької пов’язують кар’єрні плани:

„Зараз в основному вчать німецьку мову для того, щоб поїхати туди. І Болонський процес, куди вступила наша країна, дасть можливість нашим студентам по закінченню вузів поїхати в будь-яку країну Європи і там працювати”.

11 листопада Ґете-Інститут проводить День відкритих дверей. Тоді співробітники інституту мають намір ще раз представити інформаційний термінал „Німецької хвилі” своїм відвідувачам.