Разом проти СНІДу

Зокрема в Німеччині, попри широку інформаційну кампанію, кількість інфікованих вірусом імунодефіциту за останні роки істотно зросла. Примітно, що серед груп ризику називають також мігрантів, зокрема зі Східної Європи.

Вперше День боротьби зі СНІДом відзначався 1988 року. Ініціатива ООН полягала в тому, щоб в один день якомога більше країн звернули увагу на поширення вірусу імунодефіциту людини. Гасло цьогорічного Дня боротьби зі СНІДом – “Ми беремо відповідальність за себе та інших”. “Разом” – підкреслюють німецькі організації боротьби зі СНІДом. Тільки таким чином можна сповільнити нову хвилю поширення вірусу.

У порівнянні, скажімо, з проблемним африканським регіоном, Німеччина вважається благополучною країною. Тільки норвежці та шведи випереджають Німеччину в ефективності боротьби зі СНІДом, яка вимірюється просто - за кількістю хворих та інфікованих у пропорції до всього населення. Однак у німецьких фахівців є привід дня занепокоєння: схоже на те, що нинішнє молоде покоління перестало боятися смертельного вірусу. За словами німецьких експертів, чимала провина в цьому лежить на совісті засобів масової інформації. Мовляв, показ хворих на СНІД знаменитостей, які нібито продовжують жити в звичному укладі, створює хибне враження про те, ніби СНІД можна вилікувати. Щоб пояснити протилежне, до спільної акції німецьких організацій для боротьби зі СНІДом долучилися німецькі знаменитості – телеведучі, спортсмени, серед них зірка світового тенісу Борис Бекер та акторка Крістіане Паул. Вони намагаються привернути увагу саме молодих людей. Говорить Крістіане Паул.

Нинішнє молоде покоління не переймається тим, що воно може заразитися ВІЛом. Ще з моїм поколінням це було зовсім інакше. На початку вісімдесятих років в засобах масової інформації відбувалася справжня істерія. Нині ця проблема, можна сказати, зникла зі ЗМІ і якщо вже я більш-менш публічна людина, то для мене це важлива підстава долучитися до спільної акції боротьби зі СНІДом і, можливо, я допоможу повернути цю тему до газетних заголовків.

І знову фахівці хочуть донести до відома людей – на небезпеку наражаються не тільки класичні групи ризику, як то повії, наркомани чи гомосексуалісти. Ульріх Гайде з Німецького Фонду боротьби зі СНІДом називає поряд з цими групами ризику також мігрантів. Часто люди з інших країн живуть в Німеччині роками, однак це аж ніяк не впливає на їхню обізнаність щодо СНІДу. І як це не парадоксально, підкреслює Гайде, але мігранти з африканського регіону краще поінформовані щодо проблеми СНІДу, аніж вихідці зі Східної Європи. Щодо шляхів вирішення цієї проблеми німецькі фахівці і донині ведуть дискусії. Один з керівників організації Допомога для хворих на СНІД Свен Крістіан Фінке пояснює, як німецьким фахівцям іноді на практиці складно знайти спільну мову із вихідцями з інших країн:

Ми надаємо мігрантам конкретну допомогу і я можу розповісти, як це іноді непросто. Наприклад, візьміть до уваги різницю в культурі, вихованні та менталітеті. Ми не завжди знаємо, як з певними людьми можна говорити про секс. Або як взагалі ми можемо досягти того, щоб нам довіряли. Часто ми вдаємося до освітніх заходів – шукаємо виразників наших думок, тобто тих людей, кого мігранти з тієї чи іншої країни охоче слухають та сприймають.

Дехто з німецьких фахівців дотримується думки, що кожен мігрант, який приїздить до Німеччини, один раз повинен отримувати роз’яснення про те, як можна уникнути інфекції, де можна зробити тест або до кого звернутися за порадою. Такі заходи, вважає директор Центру роз’яснень з питань здоровся Елізабет Потт, повинні пропонувати структури, в яких мігранти отримують документи для проживання в Німеччині. Однак і тут виникають проблеми, зазначає Ульріх Гайде:

Я вже бачу проблему в тому, що ви пропонуєте, пані Потт. Врахуйте, що імміграція до Німеччини далеко не завжди відбувається організовано. Ми не можемо розраховувати, що всі без винятку мігранти проходять через якихось чиновників. Люди приїжджають сюди всіма можливими шляхами, інколи нелегально.

Елізабет Потт з цим твердженням погоджується, однак каже, що одне іншого не виключає. Принаймні ті, хто приїжджає до Німеччини легально, мають хоч би раз отримати необхідну інформацію про захист від СНІДу та вірусу ВІЛ.

З огляду на дискусії серед фахівців виглядає на те, що спільне рішення буде прийняте нескоро. Тільки в одному німецькі організації з боротьби зі СНІДом погоджуються – вживати заходів для захисту мігрантів від смертельного вірусу треба негайно.