Референдум поклав край суперечці між Хорватією і Словенією
7 червня 2010 р.
Із мінімальною перевагою у Словенії перемогли прибічники компромісу із хорватами. Пропозицію уряду віддати розв’язання прикордонної суперечки на розсуд міжнародної комісії підтримали 51,7 відсотка словенців. Позитивне рішення було прийнято із перевагою лише у 24 тисячі голосів, повідомляє Державна виборча комісія. Таким чином народ схвалив компромісне рішення, досягнуте торік між урядами Словенії та Хорватії. Тепер за посередництва Єворпейського Союзу експерти з міжнародного права винесуть свій вирок, який буде обов’язковий для виконання обома сторонами.
У Європейському Союзі задоволені результатами референдуму. Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу назвав їх «важливим сигналом» для всього регіону. Прем’єр-міністр Хорватії Ядранка Козор заявила, що у відносинах обох країн «відкрито нову сторінку».
Доступ до моря
Міжнародна комісія визначить чіткі межі на усіх суперечливих ділянках кордону. Йдеться про приналежність декількох населених пунктів на прикордонних річках Мур і Драґоня, а також розподіл акваторії Адріатичного моря. Саме «морське питання» є найбільш принциповим для Словенії. Любляна вже двадцять років домагається прямого виходу у відкрите море. Адже словенський порт у Піранській бухті обмежений територіальними водами Хорватії. Словенці вимагають створення коридору для вільного проходження суден. Вони вважають обмеження судноплавства з боку хорватів несправедливим. Мовляв, за часів Югославії Словенія мала вільний доступ до морських шляхів і втратила його безпідставно.
Словенські політичні війни
Яким би не було рішення міжнародних експертів, компроміс відкриває Хорватії шлях до Європейського Союзу. Впродовж кількох років переговори з ЄС були частково заблоковані через вето Словенії. Нинішній уряд країни виступає за те, аби не блокувати вступ Хорватії до ЄС. Прем’єр-міністр Борут Пахор назвав результат голосування «історичним». Натомість опозиція, яка закликала словенців голосувати «проти», називає дії глави уряду «зрадою національних інтересів». Лідер опозиції Янеш Янса назвав результати голосування «свідченням роз’єднаності суспільства». «Я сподіваюся, що ми не втратимо наше море так, як ми 90 років тому втратили Каринтію», - сказав Янса. 1920 року жителі землі Каринтія на референдумі із мінімальною перевагою проголосували за те, аби залишитися у складі Австрії. Хоча в південній частині землі словенці становлять переважну більшість населення.
Євген Тейзе/Володимир Медяний/dpa, apn