Референдум у Білорусі

"Референдум оголошений за 40 днів до його проведення, і тому в опозиції немає часу підготуватися до нього" .

Цим стривожений голова опозиційної соціал-демократичної партії Білорусі Микола Статкевич. Він вважає, що переважна більшість білорусів - відповідно до соціологічних опитувань – проти змін до конституції на користь Лукашенка. Але влада, на думку Статкевича, зробить усе можливе, щоб сфальшувати результати як референдуму, так і виборів до парламенту, які відбудуться одночасно 17 жовтня.

”Усі виборчі комісії складаються лише з людей, призначених паном Лукашенком. У білоруському виборчому законодавстві у спостерігачів немає права бути присутніми при підрахунку голосів. У нас вже є інформація про те, що всі виборчі комісії вже одержали цифри, які вони повинні оголосити після референдуму. Тобто, результати вже є. Я не вірю, що Лукашенко реально переможе на цьому референдумі, але я вважаю дуже вірогідним, що виборчі комісії, які він сформував, виконають його наказ і нададуть протоколи із сфальшованими цифрами”.

Про невдоволення населення нинішньою політикою президента говорить і німецький політолог Франк Лізеґанґ, який вже кілька років поспіль постійно мешкає у Мінську:

”Щодо опитувань громадської думки в різних ЗМІ, то можна сказати, що рейтинг президента сильно впав. Різні незалежні інститути оцінюють, що в країні є від 34 до 40 відсотків виборців, які голосуватимуть за пропозицію президента”.

На причини падіння рейтингу влади вказує засновниця Комітету солідарності з Білоруссю, заступник голови ландтагу німецької федеральної землі Шлезвіґ-Гольштайн, Ґабріелле Кечау:

”Є чимало людей, які говорять: нам стало важче жити, ціни піднімаються, а зарплата ні... Нещодавно було закрито ліцей у Мінську, який виховував критично мислячих школярів, закрито Європейський гуманістичний університет, влада закриває газети, відмовляє неурядовим організаціям у реєстрації, більше труднощів з”являються у партій. Усе це речі, які свідчать, що відкрите критичне суспільство, яким ми його собі уявляємо, стикається тут з великими труднощами. Якщо референдум проходитиме чисто, прозоро, відкрито і без фальсифікацій, я можу собі уявити, що більшість проголосує проти пропозиції президента”.

Оскільки популярність президента падає, то влада - щоб змінити тенденцію, щоб закрити рота опозиції - натискає на всі важелі. Якщо аргументів мало, то власті завжди застосовують лише один метод – силу, насилля. Говорить Микола Статкевич:

”Перші сигнали вже є – минулого тижня двох активістів європейської коаліції ”Вільна Білорусь” засуджено до двох років ув”язнення за критичну листівку на адресу Лукашенка”.

Схожі висновки про ”закручування гайок” роблять і німецькі спостерігачі. Говорить Франк Лізеґанґ:

”Контроль став інтенсивнішим, і цей державний контроль свідчить про те, що йде підготовка до серйозних рішень”.

На думку Миколи Статкевича, після референдуму 17 жовтня Білорусь очікують важкі часи. Значно важчі, ніж досі.

”Держава робитиметься чимраз більше поліцейською, я думаю, що й надалі скасовуватимуться основні свободи, закриватимуться ті нечисленні незалежні газети, які ще лишилися, ліквідовуватимуться опозиційні партії, і переслідування активістів буде ще жорсткішим”.

Але між білоруською опозицією та західними аналітиками є розбіжності в оцінці політики Заходу щодо цієї країни в цілому і до її президента Олександра Лукашенка зокрема, а також можливих кроків для поліпшення ситуації. Говорить голова опозиційної соціал-демократичної партії Білорусі Микола Статкевич:

”Ми очікуємо спільної європейської та американської політики, послідовної, жорсткої та ефективної, тому що білоруська опозиція залишилася по суті наодинці із своїми проблемами. На жаль, іноді ми відчуваємо себе просто кинутими на поталу долі...”

Водночас німецького депутата ландтаґу Ґабріелле Кечау абсолютно не турбує зміна до конституції, запропонована Лукашенком. Вона вважає:

”Так, він може висувати свою кандидатуру сотню разів. Але це не те, що ми, на Заході, маємо негативно коментувати. Адже і в нас федеральний канцлер може балотуватися десять разів, якщо він захоче. Інші президенти можуть також це робити. Але в нас є корективи, є взаємний контроль влад, так, щоб одна влада не ставала надпотужною. І це саме те, чого не вистачає Білорусі. Приміром, парламенту не вистачає справжніх функцій контролю, щоб він був противагою президентові. Теж саме можна сказати про незалежну юстицію і про ”четверту владу”, про засоби масової інформації. Саме над цим нам треба працювати”.

Німецький депутат говорить, що й деякі інші країни, з якими співпрацює ЄС, або які самі є членими ЄС, теж не є зразками демократії. Тому вона з розумінням ставиться до вимог білоруської влади до Європи: не користуватися у своїй політиці подвійними стандартами:

”Те, на що скаржаться білоруси, і я маю сказати, інколи справедливо, це те, що ми підходимо з різними мірками. Якщо ми хочемо критикувати, і тут я хотіла б зробити закид в бік Заходу, то ми мусимо ці жорсткі критерії, які виробило ОБСЄ, прикладати до всіх країн. Я не маю на увазі розмивання цінностей, але ми бачимо, що відбувається із ЗМІ в Італії, але на адресу цієї країни ми нічого не говоримо. Наша політика лише тоді викликатиме довіру, коли те, що ми вимагаємо від Білорусі - і справедливо вимагаємо - ми вимагатимемо й від усіх інших країн”.

Депутат Кечау вірить у те, що розширення Євросоюзу до кордонів Білорусії дає великий шанс для позитивного розвитку відносин між ними:

”Розширення ЄС до кордонів Білорусії буде в деяких питаннях важким для неї. Але з іншого боку це величезний шанс. Ця країна була одним з наукових центрів Радянського Союзу, тут є великий потенціал, люди мають високий рівень освіти. У цій країні немає й близько тієї корупції, яка існує в інших країнах. Як німкеня, я маю сказати, що білоруси люблять нас. Після всього, що гітлерівський фашизм накоїв у цій країні, те, що ми маємо тут такий позитивний рейтинг, - це велика цінність. І якби я могла висловити побажання на адресу властей у цій країні, то я б сказала: використайте шанс розширення Євросоюзу, відкрийте свою країну для ЄС, ви є країною, з якою ми чудово можемо співпрацювати, сприйміть розширення ЄС не як ризик, а як шанс для вас”.

Такої думки дотримується про майбутнє відносин Білорусі та Європейського союзу німецький політик Ґабріелле Кечау.