Референдум щодо Конституції ЄС: французьке ”ні” струсне континент

Багато коментарів у німецькій пресі присвячено майбутньому референдуму у Франції 29 травня, де вирішуватиметься питання про затвердження Конституції ЄС. Останні соціологічні дослідження демонструють, що більшість французів готові відповісти радше ”ні”, аніж ”так”. Але почнемо огляд преси з коментаря в газеті ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ про черговий виток скандалу в Україні навколо контрабанди зброї:

Контрабанда українських бойових ракет до Ірану та Китаю була реалізована ще за часів поперднього президента Леоніда Кучми. Утім усі неприємності порушення збройного ембарго мусить відчувати на своїй шкірі його наступник Віктор Ющенко. Якщо Україна бажає стати членом Європейського союзу, то вона повинна дотримуватися правил гри, вироблених на міжнародному рівні. Й тут не може бути жодних винятків. Режим Кучми залишив державі купу боргів, які ще довго доведеться сплачувати. Допоки в Україні кліка олігархів все ще зможе за кулісами впливати на ухвалення рішень, допоки не вибито ґрунту з-під ніг корупції, доти не можна буде виключати, що такі чи схожі збройні оборудки будуть проводитися й у майбутньому – прогнозує ТЮРІНҐЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ.

Занепокоєння перспективою того, що французи на референдумі заблокують ухвалення Конституції Євросоюзу, висловлює в своєму коментарі газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ:

Час наближається до вирішального моменту, атмосфера стає загрозливішою, настрій погіршується, реалізацію жахливого сну Європи вже не можна вважати виключеною. У Франції за два місяці перед проголошеним президентом Жаком Шираком референдумом щодо Конституції ЄС уперше кількість тих, хто бажає сказати ”ні” випередила кількість прибічників Основного закону Європи. Перевага хоч і невелика, але чітка – 51 відсоток. Яким різким мало стати падіння євроентузіазму демонструє те, що ще на початку року кількість прихильників Конституції сягала двох третин населення країни. І той факт, що рекламна кампанія Основного закону ЄС лише розпочинається, не може служити великою втіхою, –

стверджує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і далі нагадує:

Ширак міг зробити справу значно простішою. Був момент, коли він міг домогтися від депутатів ухвалити Конституцію в стінах парламенту. Але він вірив, що французи завжди залишатимуться переконаними європейцями. Безумовно вони такими і є, але їхнє бачення Європи не завжди стовідсотково збігається з президентським. Зрозуміло, що більшість – це більшість. Тоді, коли Франсуа Мітеран виніс на референдум затвердження Маастрихтської угоди, кількість її прихильників була доволі незначною. Але Мітеран вірив у свою щасливу зірку. Тепер Ширак поставив усе на кон. Йдеться не лише про його політичний престиж, а й про його бачення розвитку історії. Європа зможе пережити ”ні”, але Європейський союз вже не буде таким, як був, – зазначає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Причини падіння євроентузіазму французів намагається проаналізувати у своєму коментарі газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ:

Мати дар зазирнути в майбутнє – таке ж старе людське бажання, як і мрія про польоти. Для вгамування спраги до майбутнього, перш за все в політиці, було винайдено опитування громадської думки. Інколи соціологічні дослідження породжують оманливу впевненість, але частіше – нервову реакцію. Так сталося у Франції, де, згідно з результатами репрезентативного опитування, більшість виступає проти ухвалення європейської Конституції. Такий стан справ не може здивувати того, хто уважно стежить за дебатами у Франції, –

стверджує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і пояснює:

Французькому політикуму так і не вдалося відмежувати питання про майбутнє Європи від внутрішньої політики. Зростаюча апатія щодо соціальної політики уряду, невдалі переговори з Туреччиною про вступ, брюссельська ініціатива, яку багато хто сприймає як загрозу внутрішньому ринку праці. Коктейль, який з цього виходить, є вибухонебезпечним... Тож за тим, як проголосує Франція, стара Європа тепер слідкуватиме, затамувавши подих. Французьке ”ні” струсне континент до самого ґрунту, – застерігає ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

І на завершення – коментар газети МАЙН ПОСТ, який стосується висунення зуступника міністра оборони США Пола Вулфовіца на посаду президента Світового банку:

Світовий банк є найбільшим грошодавцем у пр