Ринок праці: потрібні фрезерувальники замість менеджерів

Протягом минулого року в Державному центрі зайнятості було зареєстровано більше 2 мільйонів вакансій, однак заробітна плата 60% з цих вакансій ледь перевищувала мінімальну. Зрозуміло, що на такі пропозиції роботи мало хто зголошуються. Тому люди шукають кращої долі за кордоном: в Росії, країнах ЄС. А Україна в свою чергу відчуває гострий кадровий дефіцит у всіх галузях економіки. Найгостріше на українському ринку праці стоїть проблема з представниками робочих професій, кажуть у Центрі зайнятості. Не вистачає фрезерувальників, токарів, механізаторів, газоелектрозварювальників, продавців продовольчих та непродовольчих товарів. Не має реальної можливості укомплектувати вітчизняного роботодавця, оскільки попит на робочу силу перевищує пропозицію, каже спеціаліст по роботі з клієнтами однієї з українських рекрутингових агенцій Олексій Тесля.

До нас звертаються дуже багато роботодавців. І всім потрібні молодші спеціалісти або некваліфіковані робітники: зварювальники, будівельники, монтажники, токарі та вантажники. Надходять пропозиції з пристойною оплатою – від 1000 до 3000 тисяч гривень, але не має людей, хто має таку освіту чи знається на цьому. Ми працюємо і з навчальними закладами і в Інтернеті шукаємо претендентів, але їх не так і легко знайти. Ніхто не хоче працювати руками.

В той же час, Олексій зазначає, що надзвичайно багато в агенцію надходять резюме від менеджерів, дизайнерів, економістів, бухгалтерів, також звертаються люди з юридичною освітою, але вакансій для таких фахівців не так вже й багато. Він вважає, що такий дисбаланс на українському ринку праці обумовлений проблемами вітчизняної освіти та моди на професію.

Міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко визнає, що вітчизняні навчальні заклади нині готують забагато програмістів, юристів та гуманітаріїв та не приділяють належної уваги виробничим професіям, як наслідок - третина випускників не працює за дипломом. Хоча трагедії в цьому міністр не бачить, оскільки, за його словами, базовий ступінь бакалавра чи магістра дає можливість працювати у будь-якій сфері. Але, на думку Станіслава Ніколаєнка, щоб виправити ситуацію та задовольнити потреби українського ринку праці потрібен час.

В умовах масового безробіття визначитися, кого готувати практично неможливо. Тепер коли є реальна потреба в економіці, ми робимо цей крок – разом з підприємцями виробничниками, міністерством праці, облдержадміністраціями та облрадами переглядаємо держзамовлення. Вже сьогодні перші розрахунки показують, що пріоритет буде для будівельників, технологічних та технічних спеціальностей, для машинобудівників та педагогів.

До проблеми дисбалансу на ринку праці долучаються і українські профспілки. Заступник голови Федерації профспілок України Ігор Луцишин розповідає, що нині тривають переговори про підписання між урядом та профспілками генеральної угоди, де буде чітко виписана потреба у фахівцях на найближчі роки.

Ми пропонуємо застосовувати Кабміну середньострокові і довгострокові наукові прогнози потреби у фахівцях із середньо-спеціальною та вищою освітою. Ставимо ми питання про держзамовлення для вузів і профтехучилищ, оскільки більшість студентів не може навчатися там за власні кошти.

Директор Центру зайнятості України Володимир Галицький констатує, що дисбаланс між ринком загальноосвітніх послуг та ринком праці існує у всьому світі, але на сьогоднішній день в Україні ця ситуація прогресує і Міністерство освіти та профспілки самотужки не зможуть виправити цього. Тому, на його переконання до проблеми мають долучитися всі владні структури. Для цього має бути розроблена державна концепція, де будуть передбачені дієві механізми подолання дефіциту та профіциту робочої сили на українському ринку праці.