Розбудову Європи ще не завершено

Розширення Європейського союзу – головна тема, до якої звертаються німецькі друковані видання. Зокрема, газета ФРЕНКІШЕР ТАҐ зазначає: ”Це був зворушливий момент, коли під гімн Європи в Дубліні піднімалися прапори тепер уже 25 держав Європейського союзу”, - пише газета ФРЕНКІШЕР ТАҐ і веде далі:

Однак помітна зворушеність державних лідерів не повинна сприяти враженню, що розбудову спільної Європи вже завершено. Ймовірно, цей процес триватиме нескінченно. Ситуація навколо прийняття Конституції ЄС якнайкраще продемонструвала, наскільки великою ще є різниця між людьми. Але це добре, бо старий континент завжди черпав свою життєву енергію з цього різноманіття. Слід лише попередити брюссельських бюрократів, щоб вони не мали на меті це різноманіття змінювати, - пише газета ФРЕНКІШЕР ТАҐ.

Тему продовжує видання НЮРНБЕРҐЕР ЦАЙТУНГ:

Нові громадяни Європейського союзу стали справжніми європейцями не тому, що тепер їм це дозволили в Брюсселі. Поляки були європейцями, коли під прапорами руху ”Солідарності” чинили опір комуністам, балтійці були європейцями, коли боролися за свою свободу, а угорці – коли після розпаду Варшавського пакту, фактично, з руїн відновили свою країну. Про це не повинні забувати ті, хто зараз намагається великодушно наобіцяти цим країнам фінансову підтримку, щоб потім мати можливість диктувати їм податкову політику, - читаємо у виданні НЮРНБЕРҐЕР ЦАЙТУНГ.

ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ присвячує окремий коментар Польщі – найбільшій з нових країн ЄС:

Старт Польщі у Євросоюзі не буде простим. Дуже вже складними виявилися процеси, які пережила країна до вступу в ЄС. Ще відчувається, що її відносини з частиною старих членів спільноти, особливо з Німеччиною та Францією, стали прохолоднішими після дискусії навколо Конституції ЄС та у зв”язку з її проамериканською політикою в Іраку. В обох випадках самі поляки, та й партнери Польщі за кордоном повинні були пройти через контрастність душ. Спочатку ЄС упродовж тривалого часу сприймався варшавським керівництвом як друг та фінансовий помічник Польщі. Далі він став клубом слабаків, якому разом з американцями треба було показати, що можна досягти своєю твердістю. І зрештою ЄС характеризували як спільноту, де домінують німці з французами, які хочуть обвести навколо пальця бідних поляків, -

пише ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ і продовжує:

Не дивно, що зараз Польща опинилася у своєрідній ізоляції в ЄС, особливо після того, як Іспанія змінила своє ставлення до проекту європейської Конституції й політику в іракському питанні. В Іраку теж поляки мають справу з дедалі складнішими проблемами, і уряд у Варшаві може вважати за щастя, що його іракська політика не наштовхнулася на потужніший опір всередині Польщі. Але й попри всі названі труднощі Варшава, очевидно, поки що просто не знайшла часу, щоб випрацювати концепції європейської політики й знайти союзників для їхньої реалізації. Партнери Варшави поки достеменно не знають, яким уявляє собі Польща ЄС і яке місце хотіла б у ньому посісти. Для Євросоюзу, як і для самої Польщі таке мовчання не повинно тривати довго, - переконана ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ.

Серед низки статей, які газета ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД присвятила розширенню Європейського союзу, одна стосується майбутнього економічної співпраці з Україною, зокрема з її прикордонними регіонами поблизу Львова. ”Розширення ЄС на Схід – це наш великий шанс”, - цитує видання українського економічного аналітика й веде далі:

Львів”яни очікують, що розширення Європейського союзу спонукатиме іноземних інвесторів, які розвідуватимуть для себе європейський Схід, заглянути й до України. Останні два роки саме такі зрушення були помітні. (...) Утім влада у Львові – поки опозиційна, а Україна залишається дуже централізованою державою. Без підтримки з Києва тут нічого з місця не зрушити. Український президент Леонід Кучма, який вже багато років утримує за собою владу, затягує реалізацію нагально необхідних реформ. Він ніби й не противник вільних економічних зон, але ґрунтовні реформи його уряд не розпочинає, -

нагадує ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД, далі зазначаючи:

На Заході Кумчу неодноразово піддавали критиці за авторитарний стиль правління. На терені зовнішньої політики Кучма вже роками коливається між Заходом і Сходом. Нещодавно він домовився з Білоруссю, Казахстаном і Росією про створення Єдиного економічного простору на зразок ЄС. Кілька днів потому він заявив, що його країна не хоче вступати до Євросоюзу, навіть якщо її туди запросять з Брюсселя, бо Україна прагне бути рівноправним з економічної точки зору партнером, а не джерелом дешевої робочої сили. Водночас у Брюсселі він знову й знову скаржиться, що його держава досі не отримала чітких перспектив на вступ до спільноти, - завершує ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД.