Розширення ЄС загрожує економіці старих держав-членів спільноти?

Європейський союз розширюється на Схід у той час, коли нинішні держави-члени ЄС переживають період економічних негараздів. У них зростає безробіття і спостерігається незначне зростання в економіці. Тим часом до спільноти долучаються держави з дешевою робочою силою. Більшість з тих, хто скептично ставиться до розширення ЄС, прогнозують такий перебіг: підприємства, що зараз виробляють свою продукцію у Західній Європі – з її високими заробітними платами й податками – поступово переноситимуть значну частину своїх потужностей у східну частину континенту. Там виробляти дешевше, а отже й вигідніше. У Німецькому інституті економічних досліджень такий перебіг не відхиляють, але особливого занепокоєння не висловлюють. Говорить директор інституту професор Клаус Ціммерманн:

”Для нас зміниться небагато. Адже розширення Євросоюзу на Схід поступово відбувається вже впродовж останніх десяти років. Оборот капіталів вже було полегшено. А багато людей вже нелегально проникли до нас. Я думаю, що нам слід сприймати розширення Євросоюзу, як шанс. Хоча населення ЄС збільшиться на 20 відсотків, але ж з”явиться й великий потенціал для економічного зростання”.

Однак практичний досвід Німеччини свідчить, що скептики мають підстави для своїх побоювань. Прикладом може бути західнонімецьке місто Ґельзенкірхен. Розташоване в Рурському басейні – колишньому шахтовому регіоні, і орієнтоване на важку промисловість, це місто має найвищий рівень безробіття в усій федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Схоже на те, що з розширенням ЄС ця ситуація може стати ще гіршою. Адже принаймні два з працюючих нині в Ґельзенкірхені великих підприємств розраховують до осені перенести більшу частину свого виробництва до Чехії та Словаччини, де зарплати робітників складають лише п”яту частину від німецького рівня. У той час, як у Ґельзенкірхені пов”язують цей песимістичний розвиток переважно з розширенням ЄС на Схід, експерти називають експорт робочих місць із Західної до Східної Європи реакцією на глобальні економічні зміни в світі. Говорить директор Німецького інституту економічних досліджень Клаус Ціммерманн:

”Такий процес розпочався ще кілька років тому. А в суспільній дискусії на цьому розвиткові робиться занадто сильний акцент. Я погоджуюся з тим, що наслідком перенесення робочих місць за кордон є той факт, що робітникам низької кваліфікації дедалі важче знайти роботу в Німеччині. Але на зростання безробіття експорт робочих місць значного впливу не чинить”.

Інша проблема, з якою в Німеччині пов”язують роширення ЄС – це трудова міграція. Не секрет, що низький рівень зарплат і добробуту в країнах, що долучаються до ЄС , цілком може спонукати їхніх громадян шукати шляхи заробляти на Заході. Щоправда, міграція робочої сили з нових країн ЄС залишатиметься деякий час законодавчо обмеженою. Але, переконані скептики, тиск на західний ринок праці з боку Східної Європи зростатиме. Клаус Ціммерманн каже, що насправді це не зовсім так:

”Там, де можна було б очікувати значну конкуренцію на ринку праці, вже має місце нелегальна зайнятість. Це стосується, наприклад, малокваліфікованих видів роботи в окремих галузях. Але з іншого боку, є робоча сила, яка нам насправді потрібна. Тут ідеться передусім про висококваліфікованих працівників зі Східної Європи, таких, що мають хороший рівень освіти. Вони ж не мають права в нас працювати. Це, якщо хочете, призводить до того, що нам дедалі важче створювати робочі місця для працівників низької кваліфікації”.

Клаус Ціммерманн робить висновок, що побоювання щодо небезпеки навали трудової сили зі Східної Європи перебільшені й підсумовує:

”Я вбачаю більше шансів, ніж проблем в економічних наслідках розширення ЄС. Особливо якщо подумати про східнонімецьку економіку, яка страждає від нестачі можливостей для експорту. Для неї в Східній Європі відкриваються перш за все вигідні ринки збуту”.