Interview McLaughlin
9 серпня 2011 р.
Джон Маклафлін упродовж понад 30 років обіймав різні керівні посади в ЦРУ. 2010 року адміністрація президента Обами запропонувала йому очолити експертну групу з питань національної безпеки, щоб проаналізувати виклики, спричинені терористичними спробами у США 2009. Нині Джон Маклафлін співпрацює з Центром стратегічних досліджень університету Джона Хопкінса в Балтиморі.
Deutsche Welle: Ви працювали в ЦРУ понад 30 років. Коли ви вперше почули про Усаму Бен Ладена?
Джон Маклафлін: Особисто я вперше вийшов на Бен Ладена в середині 1990-х. Приблизно в 1996 році ми зрозуміли, що він був важливим фінансистом діяльності Аль-Каїди та іншої терористичної активності. Тоді він перебирався із Судану до Афганістану, у той час я готував експертизу для уряду США, у більшості наших оцінок 1997 року ми вже згадували Бен Ладена як потенційну загрозу для Сполучених Штатів Америки. Потім була атака Аль-Каїди на посольство 1998 року і вибух військового корабля USS Cole 2000-го року, а згодом і теракти 11 вересня 2001 року.
Deutsche Welle: США намагалися, але не змогли схопити Бен Ладена до 11 вересня 2001 року. Як змінилося полювання на Бен Ладена після одинадцятого вересня?
Джон Маклафлін: 11 вересня було таким шоком для США, що полювання на терористичного лідера стало значно інтенсивнішим. Він і до цього був причетним до терористичних атак, але вони не були такими масштабними, спрямованими безпосередньо проти США та здійсненими на території країни. Після 11 вересня ми змогли значно збільшити кількість людей, які працювали над цією проблемою.
Deutsche Welle: Після 11 вересня представники вищих щаблів ієрархії Аль-Каїди переховувалися в гірському районі Тора Бора в Афганістані. Як Усамі Бен Ладену вдалося втекти від американськиих солдатів, коли почалася спецоперація в Афганістані? Якою була ваша реакція на це?
Джон Маклафлін: Досі точаться суперечки про те, що насправді відбувалося в Тора Бора. Багато моїх друзів переконані, що ми повинні були його там схопити. На мою думку, при всій повазі до тих, хто був причетний до подій в Афганістані, умови в цій місцевості були настільки складними, що, можливо, треба було істотно збільшити кількість американських військ, тоді зловити терориста номер один могло би бути реальнішим. Я не був причетним до ухвалення рішення про відрядження туди людей, тому не знаю, що відбувалося у головах військових командирів. Але все одно на той час і за тих умов було складно його нейтралізувати.
Deutsche Welle: Загальне враження після подій у Тора Бора було таким, що США більше ніколи не зможуть так близько підійти до вистеження або вбивства Усами бен Ладена. Але потім його таки блискавично знищили.
Джон Маклафлін: Я вважаю, що загальне враження було цілком правильним. Надходили різні повідомлення розвідки про місцезнаходження Усами бен Ладена упродовж 2001-2011 років, дуже часто здавалося, що ми вже підібралися до нього дуже близько. Ми шукали і шукали, але не могли його знайти. На мою думку, в той період, хоч це й був етап інтенсивного полювання на терориста номер один, головний акцент змістив у бік знищення мережі підтримки Бен Ладена. Інакше кажучи, ми руйнували його зв'язки, перекривали канали фінансування, виходили на місця переховування, тобто ми не лише зменшували шанси на здійснення нових терористичних нападів, а й полегшували пошук терориста. Так і сталося. На моє переконання, це була правильна стратегія. Якби ми сконцентрували всі зусилля лише на пошуку бен Ладена і більше ні на чому, то, можливо, ми б його і знайшли, але мали б справу з міцнішим і потужнішим терористичним угрупованням. Тепер же знищено і ватажка терористів, і серйозно послаблено саму Аль-Каїду.
Deutsche Welle: Ви можете пояснити, як так сталося, що Сполученим Штатам з їхніми інтелектуальними, розвідувальними та військовими ресурсами було так складно встановити місцезнаходження найбільш розшукуваного у світі терориста?
Джон Маклафлін: Зі свого досвіду можу сказати, що розшукати одну людину – це як знайти голку в стогу сіна. Давайте згадаємо часи холодної війни. Тоді завданням ФБР було шукати глобальніші речі. Потрібно було виявляти розташування радянської атомної зброї, підводні човни тощо. У війні з тероризмом треба було шукати значно дрібніші речі, напииклад, бомбу у валізі звичайної людини в місті, де живуть мільйони людей. Це дуже складно.
Автор: Міхаель Кнігге, Наталя Неділько
Редактор: Христина Ніколайчук