1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Російські пільговики залишилися без пільг

Христина Ніколайчук17 січня 2005 р.

У Росії не вщухають масові акції протесту проти заміни пільг грошовими виплатами. Експерти переконані, що це наймасовіші протести з часу вступу на посаду російського президента Володимира Путіна. Деякі з мітингуючих в Росії носять помаранчеву символіку.

https://p.dw.com/p/AOMa
Протести пенсіонерів у Росії
Протести пенсіонерів у РосіїФото: AP

”Поверніть наші пільги!”, ”У нас вкрали пільги – злодіїв під суд!” – під такими гаслами російські пенсіонери та інші пільговики ось уже протягом багатьох днів мітингують проти заміни соціальних пільг на виплату одноразових компенсацій. Пенсіонери переконані, що така реформа б”є по їхніх і без того не тугих гаманцях. Розповідає одна з мітингуючих:

”Ті ж депутати могли затриматися з канікулами і досконало прорахувати, провести щось на зразок репетиції. Приміром, ветеранам пропонують 200 рублів на проїзд. У Москві цього вистачає на два дні проїхати туди і назад. Чому вони це не прорахували?”

Російська влада виправдовується тим, що практично жодні соціальні реформи майже в усіх країнах світу не проходять безболісно. Говорить віце-прем”єр-міністр Олександр Жуков:

”Звичайно, коли мова йде про зміну системи надання соціальних пільг для десятків мільйонів людей, накладок не уникнути. Але ми намагаємося допомогти регіонам уникнути тих помилок, які, вочевидь, були зроблені, допомогти у фінансовому плані.”

За словами генерального директора московського Центру політичної інформації Олексія Мухіна, і парламент, і уряд Росії за нинішніх реалій є лише інструментами Кремля. Тепер обидві гілки влади звалюють одне на одного відповідальність за ситуацію, що склалася. Значна відповідальність, на думку Мухіна, лежить на тих регіонах, які занадто різко ввели в дію новий закон, хоча передбачалося запроваджувати його поступово. Докладніше розповість Анатолій Доценко:

”Мухін не виключає, що чиновники на місцях навмисно підривають авторитет центральної влади за її політику, спрямовану на позбавлення регіонів значних повноважень. “Це війна між регіональними та федеральними елітами”, - каже Олексій Мухін.

Тим часом, влада в багатьох регіонах скаржиться, що в неї просто не вистачає бюджетних коштів на одноразові виплати населенню замість колишніх пільг. Регіони по-різному вирішують цю проблему. Заможна Москва повернула своїм жителям більшу частину пільг за рахунок міста. А сахалінські власті, наприклад, заявили про те, що на території регіону новий закон взагалі не діятиме.

Російські політологи передбачають, що влада намагатиметься виправити чимало з положень документу, але зовсім від ідеї так званої монетизації пільг не відмовиться. Більшість з них сумнівається, що Володимир Путін відправить у відставку уряд або вдасться до значних кадрових перестановок, аби якось заспокоїти електорат і врятувати власний імідж. Проте, дехто вважає і це цілком можливим.”

Зокрема, до тих, хто так вважає, належить російський політолог Андрій Окара. Він припускає, що в ситуації, що скалалася, найімовірніше пожертвують політичною фігурою прем”єр-міністра Михайла Фрадкова:

”Ним пожертвують, так би мовити, без будь-яких серйозних душевних мук. Якщо Путін поводитиметься розумно, то, думаю, він піде на поступки. Система соціальних пільг – у першу чергу для таких конфліктних соціальних груп, як пенсіонери чи військові, на мою думку, буде повністю або частково повернута.”

У неділю в Санкт-Петербурзі з”явився імпровізований намет помаранчевого кольору. Чимало демонстрантів носять помаранчеві стрічки. Наскільки доречно проводити паралелі між нещодавніми ”помаранчевими” подіями в Україні та тими протестами, що відбуваються нині в Росії? Андрій Окара:

”Я гадаю, що певний зв”язок між цими подіями, якщо говорити про зовнішні моменти, існує. Але якщо говорити про сутність цих явищ, то спільного тут набагато менше. Ідея з помаранчевою символікою була, можна сказати, просто на поверхні. Це стало символом тих, хто хотів би якось виразити свій протест проти поведінки влади.”

Водночас, зазначає Андрій Окара, процеси, які відбуваються нині в Росії, і за своїм масштабом, і за своєю сутністю принципово інші, ніж українські. У Росії, на його думку, немає підґрунтя для потужних протестів: опозиція роздріблена, а пенсіонери – це не та соціальна група, яка могла б стати рушійною силою революційних змін.