"Самого Основного закону ще замало для демократії"

Теми сьогоднішого огляду преси - конституційна реформа в Україні та наміри прем"єр-міністра Польщі Лешека Мілера полишити посаду голови партії "Союз лівих демократів".

Німецькі коментатори знову порушують тему конституційної реформи в Україні. "Самого Основного закону ще замало для демократії" - статтю під такою назвою опублікувала берлінська газета ТАЦ напередодні візиту до Німеччини українського президента Леоніда Кучми:

"Німецька конституція слугує для мене взірцем", - заявив нещодавно глава української держави. Але складається враження, що він не зумів до кінця зрозуміти суть Основного закону. Останні намагання змінити українську конституцію, це - ніщо інше, як спроба Кучми та його оточення залишитися при владі на наступні роки. 24 грудня минулого року 276 депутатів (а це більшість українського парламенту) проголосували в першому читанні за зміни до Конституції, які передбачають заміну прямих виборів президента голосуванням у Верховній Раді. Разом з цим, згідно з офіційним поясненням, левова частка президентських повноважень передається законодавцям, -

підкреслює газета ТАЦ і звертає увагу читачів на такий момент:

Не треба мати багато фантазії, аби розгадати суть цього маневру. Леонід Кучма, політичний імідж якого ушкоджено, на президентських виборах восени цього року практично немає шансів на перемогу. Водночас прихильникам Кучми, котрі пов"язані з олігархами, вдалося шляхом різноманітних маніпуляцій, взяти парламент міцно в свої руки. Навіть незважаючи на те, що на виборах 2002 року перемогу здобув виборчий блок "Наша Україна" під керівництвом Віктора Ющенка - кандидата в президенти, який має найбільше шансів на перемогу, й найнебезпечнішого конкурента Кучми. /.../ Ще мусить Конституційний суд України дати можливість відбутися цій реформі. Та якщо вона, як на те виглядає, почне діяти в останньому варіанті, тоді Кучмі немає чого боятися. Йому якраз така дискусія на часі, аби відволікти увагу від своїх помилок. Наступний керівник держави, власне з табору противника, матиме обмежені повноваження. І навпаки, тоді настала б черга діяти зміцнілому парламенту, який визначатиме наступного главу уряду. З огляду на відсутність інших альтернатив та на співвідношення політичних сил ім"я наступного прем"єра знову може бути Леонід Кучма, - застерігає газета ТАЦ.

До іншої теми. Газета РЕЙНІШЕ ПОСТ коментує наміри прем"єр-міністра Польщі полишити посаду голови Союзу лівих демократів партії Польщі. Видання вбачає в цьому копіювання політичного маневру федерального канцлера Німеччини Ґергарда Шредера:

Це схоже на іронічне повторення: польський прем"єр-міністр Лешек Мілер діє так, як Ґергард Шредер. Заледве федеральний канцлер встиг піти у відставку з посади голови Соціал-демократичної партії Німеччини, його польський колега вже копіює цей прийом: він теж планує в майбутньому відмовитися від головування партії соціал-демократів. Логіка прослідковується одна і та ж, адже в Польщі, як і в Німеччині робота уряду отримує від народу найнижчі оцінки. Мілер, так само як і Шредер, втратив довіру своїх виборців. Існують ще й інші паралелі: вони обоє виходці з бідних сімей, обоє мають яскраво виражену волю до влади, обоє привели соціал-демократів до влади в своїх країнах. І обоє не впоралися зі своїми владними повноваженнями, -

зауважує РЕЙНІШЕ ПОСТ і робить таке припущення:

Лешекові Мілеру не допоможе прийом Шредера. Після тільки двох років при владі польські соціал-демократи скотилися в опитуваннях громадської думки до рівня маргінальної партії. Партія беркицає з одного корупційного скандалу в інший. Їй не вдалося провести жодної розумної реформи. Мілер втратив свого коаліційного союзника - Селянську партію. З того часу він керує урядом парламентської меншості. Уряд змушений під час кожного голосування в сеймі боротися за так званий "парламентскький планктон", тобто безпартійних депутатів, котрих доводиться або довго переконувати, або купувати, -

стверджує газета й прогнозує такий розвиток подій:

Вже наступна проба сил - ухвалення бюджету, яке відбудеться в березні - може стати політичним кінцем Мілера. І дуже малоймовірним виглядає його шанс втриматися при владі до кінця своєї каденції, тобто до 2005 року, передавши віжки правління партією. Для Шредера ж погляд на Схід може служити слабкою втіхою: у когось справи йдуть ще гірше, - іронізує РЕЙНІШЕ ПОСТ. Ви слухали огляд німецької преси. Його підготував Любомир Петренко.