Саміт Великої Вісімки у 2007 році: у Німеччині вже йде підготовка

Уже зараз відомо, що питання енергозабезпечення включать до порядку денного саміту держав Великої Вісімки, адже для цього є вагомі причини, - як пояснює Ульріх Бентербуш, керівник німецького комітету з підготовки та проведення саміту Великої Вісімки у 2007 році в містечку Гайліґендамм:

„Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) виходить з того, що у наступні 25 років попит на енергоносії зросте у світі більш, ніж на половину. Водночас світові резерви енергозапасів концентруватимуться на меншій кількості родовищ. Крім того, сімдесят відсотків світових резервів нафти та газу розташовані в нестабільних регіонах або у важкодоступних місцях.”

Зростання попиту та нестабільність постачання приховують у собі подальші небезпеки, з якими окремі держави не здатні боротися самотужки. Енергоресурсів стає дедалі менше, а тому Німеччина має на меті працювати над подоланням цих проблем у рамках Великої Вісімки, щоб запобігти загостренню на цьому тлі міжнародних конфліктів. Говорить Ульріх Бентербуш:

„Що стосується енергетичної політики, то це означає, що тут необхідне підґрунтя для співпраці, на якому й можна досягти рівноваги інтересів виробників, споживачів енергії і транзитних країн, а також уладнувати конфлікти.”

А для цього уряди та підприємства, громадський та приватний сектор повинні усвідомити, що для досягнення необхідного забезпечення енергоносіями їм потрібно працювати разом. Не останню роль повинна відігравати й соціальна справедливість, - вважає Генеральний секретар Фонду Конрада Аденауера Вільгельм Штаудахер:

„Ми постійно собі дозволяємо таку розкіш, як прогнози того, що енергетичні ресурси закінчуються. Тим не менше, ми, передусім представники індустріальних держав, продовжуємо розтринькувати ресурси за рахунок країн Третього світу. Адже ті, хто використовують найменше енергоносіїв, як правило володіють їх більшістю. Щось тут не те.”

Тому німецький уряд хоче винести на порядок денний саміту Великої Вісімки питання ефективності використання енергії. Крім того, за словами федерального міністра закордонних справ Німеччини, Франка-Вальтера Штайнмайєра, необхідно розширити коло держав-постачальників сировини та енергоносіїв:

„Ми постановили, що за необхідності диверсифікації джерел отримання енергоносіїв необхідно тісно співпрацювати. По-перше, це означає звернути увагу на регіони північної Африки, як потенційних постачальників. Однак це також означає спільними зусиллями зробити необхідний внесок до залагодження конфліктних ситуацій та до встановлення стабільності на Близькому Сході”.

У березні наступного року уряд Німеччини представить так звану стратегію сировини. У цьому документі йтиметься зокрема про досягнення більшої прозорості на ринках сировини за рахунок зниження податків та експортних тарифів. Головна мета Німеччини – звільнитись від залежності від політично нестабільних постачальників енергоносіїв. А зробити їй це вдасться шляхом підтримки досліджень та розробки джерел сировини в державах, що розвиваються. Крім того, Німеччина та інші держави Великої Вісімки таким чином перейняли б на себе соціальне завдання боротьби з бідністю. Говорить керівник підготовчого комітету саміту держав Великої Вісімки у Німеччині Ульріх Бентербуш:

„Саме у цій галузі нам бракує належних інструментів, які б за допомогою так званого „good governance”, тобто відповідального управління, сприяли поширенню на просте населення добробуту в країнах, багатих на енергоресурси”.

Експерт також зазначає, що світова спільнота не повинна допустити, щоб держави Третього світу використовувались індустріальними державами виключно як сировинна база.

Сабіне Кінкартц, Христина Осташевська