1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Санкції проти Росії

Жанетт Зайферт, Олена Перепадя10 березня 2014 р.

Візові заборони, замороження рахунків, бойкоти, економічні санкції - політики та експерти у країнах ЄС розходяться у думках щодо того, чи варто тиснути через Україну на Росію.

https://p.dw.com/p/1BMZb
Учасники акції в Берліні закликають Путіна припинити військову інтервенцію в Україні
Учасники акції в Берліні закликають Путіна припинити військову інтервенцію в УкраїніФото: picture-alliance/dpa

Неділя може стати часом "Ч" для європейських дипломатів. 16 березня має відбутись референдум у Криму, за результатами якого проросійські кримські політики хочуть відокремити Крим від України та приєднати до Росії. "Залишилось шість днів для зупинення брутальної політики Путіна. Захід не може просто так за цим спостерігати!" - пише у неділю, 9 березня, найбільш тиражна газета Німеччини Bild.

Минулого тижня на саміті ЄС у Брюсселі було вирішено припинити переговори з Росією про спрощення візового режиму. Водночас глави держав та урядів країн-членів ЄС домовились, що у випадку, якщо Росія й надалі уникатиме участі у переговорах щодо "кримської кризи", у хід підуть подальші заходи, аж до економічних санкцій. Німецький міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр навіть не виключає, що про їх застосування треба буде говорити уже найближчими днями. "Якщо протягом наступних днів у перемовинах не буде висловлена готовність і рух з боку Росії, тоді необхідно буде застосовувати наступну ступінь санкцій", - сказав він в інтерв'ю ZDF у програмі "Berlin direkt".

Політичні та спортивні вимоги бойкотування з Німеччини

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель заявила, що братиме вона участь у саміті G8 в Сочі чи ні, залежить від розвитку подій у Криму, повідомляє видання Spiegel. Якщо 16 березня відбудеться призначений кримською владою референдум про майбутнє півострова, Меркель не братиме участь у зустрічі "великої вісімки", запланованій на початок червня у Сочі, пише німецький тижневик.

Російський газ - не товар, а зброя?
Російський газ - не товар, а зброя?Фото: picture-alliance/dpa

Міхаель Фукс, заступник глови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі, пропонує застосувати іншу форму санкцій щодо Росії. Виданню Frankfurter Rundschau він пояснив: треба відмовити Росії у проведенні чемпіонату світу з футболу у 2018 році. Утім, німецькі соціал-демократи відразу виступили проти такої "футбольної дипломатії".

Танок із санкціями щодо Росії в Європі тільки розпочався, однак уже висловлюються сумніви, чи справді їх застосування допоможе вирішити "кримську кризу". Навіть президент Європарламенту Мартин Шульц засумнівався у тому, чи примусять вони всадити Путіна за стіл переговорів.

"Санкції-карлики" чи виправдана обережність?

Однак критики і без того кажуть про "санкції-карлики", а не про серйозні попередження Росії. Санкції, які ЄС до цього часу застосував до Росії, є "м'якішими, ніж ті, які ЄС застосував до Швейцарії після схвалення нею ініціативи про масову іміграцію", - пише у коментарі Neue Zürcher Zeitung.

Інші висловлюють занепокоєння, що уже вжиті заходи та ті, які заплановані, можуть не потрапити у ціль і тільки загострять ситуацію по обидва боки. Ґреґор Ґізі, очільник фракції Лівих у Бундестазі, взагалі не вірить у дієвість санкцій - навіть і у тому випадку, коли вони вдарять по російській економіці. "На слабкого партнера, ймовірно, можна подіяти санкціями, однак не на Росію. Вона ж спирається на Китай, ми не повинні цього недооцінювати", - заявив Ґізі у розмові з радіостанцією WDR. "У такій складній ситуації можна дуже розкачуватись і закликати до санкцій, однак тоді Путін погрожуватиме чимось іншим", - сказав політик. ЄС не повинен забувати, що він теж залежний від Росії та її поставок газу, додав він.

Економічні переплетіння з Росією

Похвала за обережну поведінку ЄС надходить з кіл німецьких підприємців. "Правильно деескалювати ситуацію", - каже Мартин Ванслєбен, керуючий Німецької торгово-промислово палати у розмові з Deutschlandfunk. "Адже ми контактуємо не з Путіним та його найближчим оточенням, а з Росією загалом. Вважаю, що розумно сказати: ми в стані діяти, однак простягаємо руку для порозуміння". Ванслєбен також звертає увагу на те, що частина попередніх санкцій уже подіяла - щоправда, непрямо: вартість російсько рубля знижується.

Мартин Ванслєбен, керівник Німецької торговельно-промислової палати
Мартин Ванслєбен, керівник Німецької торговельно-промислової палатиФото: picture-alliance/dpa

Економічні санкції не можуть бути опцією саме для Німеччини - у цьому Ванслєбена підтримують і інші представники економічних кіл. І їхні аргументи коштують дуже дорого: на кону мільярдні інвестиції. Торгівельний оборот між Німеччиною та Росією становив минулого року 76 мільярдів євро. У Росії працює близько 6000 німецьких підприємств, а це, за деякими оцінками, 300 тисяч робочих місць. До того ж, не варто забувати і про фінансовий сектор: європейські банки працюють у Росії з 180 мільярдами євро.

Небезпека німецькому переходу на альтернативні джерела енергії

Ще більш однозначно застерігає від ескалації відносин з Росією єврокомісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер. Застосування санкцій до Росії суттєво вдарить по європейській економіці, сказав він виданню Wirtschaftswoche. Еттінґер закликає ЄС шукати альтернативу російському газу. В іншому випадку існує загроза й політиці переходу на альтернативні джерела енергії, яку неможливо реалізувати без газових електростанцій. Понад третину потрібного газу Німеччина імопортує з Росії.

Думки ж німців щодо того, чи варто застосовувати санкцїі проти Росії, теж різняться. За результатами актуального соціологічного опитування Emnid, санкції проти Москви підтримали 45 відсотків опитаних, а 44 відсотки їх відхилили. На варіант питання з опцією підвищення цін на енергію уже 54 відсотки німців висловились як за неможливість надання допомоги Україні.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою