1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Свобода преси в Україні: відвоювали і віддали?

20 лютого 2007 р.

Ефективність роботи ЗМІ в Україні знижується. Українська журналістика повторює шлях російської – після ейфорії свободи, мас-медіа перетворюються на „департамент з обслуговування влади”. Такі думки лунали в Києві під час „круглого столу”, на якому побувала кореспондентка „Німецької хвилі” Лілія Гришко.

https://p.dw.com/p/AO8b
У Росії ЗМІ контролює влада. Теж буде і в Україні?
У Росії ЗМІ контролює влада. Теж буде і в Україні?Фото: AP

Чи потрібна українському суспільству вільна журналістика та чи мають засоби масової інформації достатній вплив на діяльність влади? В Україні ці питання залишаються актуальними і дискусійними. Відомий тележурналіст Савік Шустер вважає, що поки мас-медіа в Україні не стали реальною „четвертою владою”, влада просто ігнорує їх:

„Ми можемо розкривати поки що все що завгодно і жодної реакції ні від виконавчої влади, ні від законодавчої та судової. Поки журналістика не стане „четвертою владою” не буде реальної ліберальної демократії. Щоб ми стали реальною „четвертою владою”, ті три мають на нас якось реагувати”.

Народний депутат, член партії „Наша Україна” і власник „5-го каналу” Петро Порошенко впевнений, що доступ до правдивої інформації обумовлений суспільною потребою, і якщо люди не хочуть знати правду, то не треба в цьому звинувачувати владу.

„Я глибоко переконаний, що з одного боку суспільство повинно хотіти знати правду. Коли суспільство розчарувалося у всьому, коли воно не реагує на ті страшні речі, які іноді говорять журналісти, то це страшніше, ніж залежність від грошей”.

Політик каже, що влада та журналісти мають нести спільну відповідальність за достовірну інформацію, оскільки якщо не буде відповідальності, то не буде і довіри суспільства.

Шеф-редактор спеціальних проектів 5 каналу Святослав Цеголко висловив думку, що відповідальність журналіста залежить виключно від його професіоналізму.

„Аби була відповідальнішою сама журналістика, як на мене, варто в державі змінити систему виховання журналіста. Їх не потрібно вчити на факультетах журналістики багатьох предметів, які не стосуються конкретно того, чим ви займатися. Потрібно готувати так, як готують на Заході – ти маєш базову освіту і маєш додаткові курси журналістики”.

Представники російських мас-медіа, які брали участь у дискусії, намагались провести паралелі з російськими реаліями 1996 року, коли журналісти підтримували на виборах кандидатуру Бориса Єльцина, а потім все це обернулося проти них. Оглядач російської газети «Известия» та радіо «Ехо Москви» Ірина Петровська передбачає, що українська журналістика матиме фінал подібний до російської.

„Україна зараз повторює те, що пройшла Росія. І той період абсолютної свободи, яка потім повернулася у багатьох випадках абсолютною безвідповідальністю. Потім влада зрозуміла, що з журналістом можна робити все, що завгодно, і набагато простіше його приручити”.

Песимізму російських журналістів не розділяє народний депутат України, член Парії регіонів Олександр Вілкул. Він стверджує, що за п’ятнадцять років незалежності Україна досягла такої свободи слова, яку західні країни здобували десятиріччями.

„Якщо подивитись на якому рівні Україна по демократизації суспільства, свободи преси, то наш рівень дуже високий. Сьогодні максимально об’єктивні матеріали, які показують всі сторони. Якщо говорити про існування замовних матеріалів, які в певній мірі існують, то їхній вплив на думку людей з кожним роком зменшується”.

Дискусія між журналістами, політиками, представниками бізнесу тривала кілька годин, але в кінці зустрічі ніхто так і не зміг визначитися влада і ЗМІ – це все ж таки імітація демократії? Чи сама демократія? Питання залишається відкритим.