Система Путіна може працювати навіть на автопілоті

Президент Росії Володимир Путін, виступаючи днями на російському телебаченні, знову заявив, що не має наміру залишатися на посаді державного лідера після 2008-го року. Газета „Frankfurter Allgemeine Zeitung“ в зв’язку з цим пише:

„Помаранчева революція або політичні перевороти не загрожують у найближчому майбутньому величезній російській імперії. Але ніхто не наважується повністю виключити можливість поширення народного невдоволення, спричиненого соціальними проблемами. Таке невдоволення може мати й політичні наслідки. (...) Путін і надалі залишається найпопулярнішим політиком у своїй країні. Незважаючи на це,

він вже неодноразово запевняв, що не прагне залишатися на третій президентський термін. Отже, тепер йдеться не про його політичне майбутнє, а про закріплення владних позицій за командою, яка разом з ним прийшла до Кремля. Путін засвоїв урок і зробив так, щоб закам’янілу політичну систему Росії не можна було швидко послабити,” - пише газета „Frankfurter Allgemeine Zeitung“.

Газета „Frankfurter Rundschau“ продовжує тему:

„Система Путіна поки що міцно стоїть на ногах. Вона може працювати на автопілоті, і при цьому жодна катастрофа їй не загрожує. Путінська партія „Єдина Росія” тримає в своїх руках парламент. Вона фактично немає суперників, яких слід було б боятися. Губернаторів Путін призначає сам. За таких умов йому власне має бути байдуже, хто 2008-го року стане його наступником, тобто – президентом, який йому підкорятиметься. (...) Російський державець вже неодноразово заявляв, що приблизно через два роки хоче піде з посади президента. Але що він робитиме далі? У нього залишиться можливість обійняти посаду прем’єр-міністра. Сильний прем’єр та слабкий президент – прощанням це точно не назвеш,” - коментує газета „Frankfurter Rundschau“.

Перейдемо до інших тем. Чимало газет знову пишуть про перспективу приєднання Туреччини до Європейського Союзу. Третього жовтня планується розпочати відповідні переговори між Анкарою та ЄС. Німецьке видання „Wetzlarer Neue Zeitung“ прогнозує:

„Переговори про приєднання Туреччини до Європейського Союзу триватимуть десять, а може навіть п’ятнадцять років. Не визнавши Кіпр, Туреччина не матиме успіху на переговорах. У цьому питанні не треба на неї тиснути. Вирішальним є, однак, щось зовсім інше: так само як і всі інші країни, що вже входять до складу ЄС, Туреччина також повинна виконати всі необхідні для вступу умови. Отже, для паніки немає причин. Більше того: Європа може розслабитися, - пише газета „Wetzlarer Neue Zeitung“.

Тему продовжує французька газета Le Mond:

Ще кілька місяців тому було відомо про початок переговорів про вступ Туреччини до ЄС. Раптом Франція почала поводити себе так, нібито вона зовсім несподівано відкрила для себе якусь аномалію – Анкара досі не визнала Кіпр, одного з членів ЄС. Подібного ще не було в історії Європейського Союзу та кандидатів на вступ до нього. Тепер розв’язання кіпрського питання нагадує собою квадратуру кола. Як засвідчило проведене навесні дослідження, греки та турки на Кіпрі переслідують одну й ту саму мету - об’єднання острова. Однак вони прагнуть цього з різних причин. Крім того, вони хочуть йти до своєї мети різними шляхами. Для вирішення кіпрської проблеми треба мати передусім політичну волю. Але саме її часто бракувало, як з одного, так і з іншого боку. Поки сторони не змінять свої погляди на проблему, кіпрське питання постійно затьмарюватиме й без того складні переговори про вступ Туреччини до ЄС,” - читаємо в газета „Le Mond“.

Реагуючи на дедалі гучнішу критику в зв’язку із забюрократизованістю Європейського Союзу, Комісія ЄС вирішила переглянути цілу низку законопроектів, багато з яких вважаються не тільки зайвими, але й абсурдними. Коментуючи такі наміри, нідерландська газета „de Telegraaf“ пише:

„Після першої такої акції Єврокомісія напевне займеться й переглядом вже ухвалених законів та нормативних актів. Правила ЄС охоплюють 80 тисяч сторінок. І там багато такого, що нікому не потрібно, а лише заважає громадянам та підприємствам. Треба все переглянути та позбутися зайвого. Наведення порядку в брюссельському законодавстві має також чітку політичну мету: це продемонструє громадянам у країнах ЄС, що офіційний Брюссель не хоче бути бюрократичною машиною, яка все поглинає, а думає також і про людей. Це дуже розумний крок з боку Єврокомісії, - зазначає нідерландська газета „de Telegraaf“.

Володимир Медяний