”Система Путіна”

Газета ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ аналізує останні події в Росії, де після кривавої трагедії на Кавказі влада ініціює зміни державного устрою:

Путін обґрунтовує перетворення демократичних інституцій на президентські інструменти виключно необхідністю боротьби з тероризмом. Але не ясно, які антитерористичні наслідки можуть мати призначення, а не обрання губернаторів у регіонах, усунення прямих мандатів на виборах до парламенту, або утиски неурядових організацій. Терористичний синдром є одним з аспектів політичних і суспільних змін, які зараз у прискореному темпі переживає Росії. Однак він і потужний каталізатор. Зміни ж відбуваються докорінні,

- зауважує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і веде далі:

Перший сигнал – посилення ворожого ставлення до іноземців. На облави проти вихідців із колишніх радянських республік ніхто не звертає уваги, напади на ”кавказців” залишаються без осуду. Поширюються ідеї про заколот. Живильним ґрунтом для них стала і нічим не підкріплена заява Путіна про те, що темні сили використовують тероризм, щоб залякати Росію. Всерйоз сприймаються заяви нетямущих ідеологів, які виступають за російський чи євроазіатський особливий шлях по інший бік демократії. Правоекстремістькі групи, які утворюють дивні альянси з рештками старих сталіністів, ведуть агресивну антисемітську пропаганду. Громадянські рухи правозахисників та екологів зазнають дискримінації за звинуваченням у зв”язках із закордоном. Відкрите демократичне суспільство могло б протидіяти радикальним групам. Але російське суспільство не знає, що таке демократичний консенсус, а іншого немає -

констатує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ, пояснюючи:

Хіба що, цей консенсус полягає в порядку Путіна. Але навіть і про це не варто говорити, бо, як відомо, ”Росія велика, а цар далеко”. Неучасть у виборах, відхід від політичної діяльності стали масовими явищами. Суспільство залишає державу. Новий панівний клас, який утворюють представники спецслужб і силових структур, бюрократів та олігархів, стоїть над народом. Він сприймає його як об”єкт власної волі, перед яким не треба звітувати. Цей клас поширює свою владу і на концерни, щоб задушити спроби спротиву як із самого низу, так і з боку буржуазно-капіталістичного класу. Раніше політологи називали це бонапартизмом. Але замість імені Наполеона сьогодні доречніше звучить прізвище ”Путін”. Путінізм походить не з ХVІІІ-го століття, а з сучасної Росії, - підсумовує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Центральною внутрішньополітичною подією в Німеччині стали комунальні вибори у землі Північний Рейн-Вестфалія. За попередніми результатами, на виборах до місцевих рад найбільше голосів отримав консервативний Християнсько-демократичний союз. Соціал-демократи посіли друге місце. Голосування вважається перевіркою настроїв електорату перед виборами до земельного парламенту в Дюссельдорфі, що відбудуться наступного року. ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР пише:

Незважаючи на значні втрати, ХДС вдалося зберегти за собою першу позицію на комунальному рівні з великом відривом. Якщо ж перенести її результати на земельний рівень, то зміна уряду в Дюссельдорфі гарантована – тим паче, що СДПН навіть не досягла свого мізерного результату, який вона мала у 1999 році. Але таких обрахунків слід остерігатися. Наскільки обґрунтована впевненість ХДС у перемозі на виборах до ландтаґу у 2005 році, настільки ж вірним є бачення соціал-демократів щодо сповільнення такої начебто нестримної тенденції, коли ”підтримка ХДС росте, а СДПН – падає”, - пише ҐЕНЕРАЛЬ-АНЦАЙҐЕР.

Тему продовжує берлінська ТАҐЕСЦАЙТУНҐ:

За всі вибори впродовж останніх місяців ХДС і СДПН втратили сотні тисяч прихильників. Часто виборці взагалі не голосували, або ж віддавали свої голоси на користь колишніх комуністів чи неонацистів. Таку реакцію політики охоче кваліфікують як ”протестне голосування”. Причиною ж є те, що громадянам ще недостатньо добре пояснили, чому необхідні скорочення соціальної сфери. Адже ця політика немає альтернатив. Отже, безальтернативна? Для ХДС і СДПН, можливо, воно так і є, але виборці вже давно з цим не миряться. І мають на те всі підстави, - переконана ТАҐЕСЦАЙТУНҐ.

ГЕЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ звертає увагу на такий момент:

Тільки кожен другий виборець взяв участь у голосуванні в землі Північний Рейн-Вестфалія. І це на комунальному рівні, де вирішуються локальні справи. Норовливість, прочуханка чи байдужість – але громадяни відмовляються від свого основного демократичного права і висловлюють політикам свою недовіру, - наголошує ГЕЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ.

Огляд преси підготували Оксана Курилас і Роман Гончаренко